Проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади" - Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва
Представництва Служби у регіонах
неділя | 31.07.2016
Нормативно-правова база підприємництва > Проекти актів КМУ

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади"

10.03.2015
Поділитись:
twitter facebook В Контакте

                                                                                                                                                                                                                                                           Проект

 

    КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від ___ березня 2015 р. № ___-р

Київ

Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади

Скасувати як такі, що суперечать базовим принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, накази міністерств та інших центральних органів виконавчої влади за переліком згідно з додатком.

 

Прем’єр-міністр України

                                          А. ЯЦЕНЮК

 

 

 


Інд.______

Додаток
до розпорядження Кабінету Міністрів України
від ___________ 2015 р. № ___-р

 

   

 

 

ПЕРЕЛІК
наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що скасовуються  

1. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 15 грудня 1994 р. № 116  «Про затвердження Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об’єкти із зворотними водами».

 

2. Наказ Міністерства охорони здоров’я від 19 червня 1996 р. № 173 «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів».

 

3. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки від 17 лютого 1999 р. № 41 «Про затвердження форми реєстрової карти об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів та Інструкції щодо її складання».

 

4. Наказ Міністерства економіки від 25 вересня 2000 р. № 210 «Про Порядок розробки та затвердження технологічної документації на фірмові страви, кулінарні та борошняні кондитерські вироби у закладах ресторанного господарства».

 

5. Наказ Міністерства екології та природних ресурсів від 15 квітня 2002 р. № 146  «Про отримання вихідних гідрометеорологічних даних».

 

6. Наказ Міністерства аграрної політики, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я від 18 червня 2002 р. № 163/588/217 «Про посилення державного контролю та нагляду за торгівлею пестицидами і агрохімікатами».

 

7. Наказ Державної податкової адміністрації від 31 березня 2003 р. № 145 «Про затвердження Порядку оформлення нарядів на відпуск спирту, фракції головної етилового спирту та повернення спиртовмісних рідин».

 

8. Наказ Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 20 квітня 2007 р. № 83 «Про затвердження переліку напрямів діяльності експертів технічних з промислової безпеки та форми посвідчення».

 

9. Наказ Міністерства економіки, Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Державної митної служби від 30 липня 2009 р. № 789/414/709 «Про затвердження Порядку здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах».

 

10. Наказ Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки  від 04  квітня 2011 р. № 58 «Про облік портових кранів».

 

11. Наказ Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки від 26 грудня 2011 р. № 115 «Про видачу дозволів».

 

12. Наказ Міністерства екології та природних ресурсів від 11 березня 2013 р. № 96 «Про затвердження Положення про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування».

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України

«Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади»

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про скасування деяких актів центральних органів виконавчої влади» розроблено Державною регуляторною службою в рамках виконання витягу з протоколу № 4 засідання Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 щодо підготовки та подання в установленому порядку Кабінетові Міністрів України проекту акта щодо скасування регуляторних актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які суперечать базовим принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, з урахуванням положень Програми діяльності Кабінету Міністрів України та  Коаліційної Угоди, а також з метою реалізації заходів та напрямків державної політики, визначених Указом Президента України від 12.01.2015 р. №5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку "Україна - 2020"» (пункту 6 розділу 3).

Нагальність прийняття проекту розпорядження пояснюється необхідністю практичної реалізації таких концептуально важливих на сьогоднішній час функцій держави як дерегуляція господарської діяльності, яка полягає у спрощенні регуляторної бази, уникненні подвійного нормативно-правового регулювання господарських відносин, скороченні і усуненні дублювань функцій державного нагляду (контролю), тощо.

Матеріали обґрунтування додаються.

2. Мета і шляхи її досягнення

Створення сприятливого середовища для ведення бізнесу, розвитку малого і середнього підприємництва, залучення інвестицій. Передбачається скоротити кількість регуляторних актів, дія яких призводить до порушення принципів державної регуляторної політики  шляхом скасування тих з них, які ускладнюють ведення підприємницької діяльності.

3. Правові аспекти

У цій сфері суспільних відносин діють:

- Закон України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності";

- Закон України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності";

- Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності";

- Програма діяльності Кабінету Міністрів України, схвалена постановою Верховної Ради України від 11.12.2014 року № 26-VIII;

-  Коаліційна Угода;

- Указ Президента України від 12.01.2015 р. №5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку "Україна - 2020"».

 

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація проекту розпорядження не передбачатиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

5. Позиція заінтересованих органів

Проект розпорядження потребує погодження з Мінекономрозвитку, Мінфіном та Мін’юстом.

6. Регіональний аспект

Проект розпорядження не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

6 1. Запобігання дискримінації

У проекті акта відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

7. Запобігання корупції

У проекті розпорядження відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

8. Громадське обговорення

Проект розпорядження сформовано за результатами низки засідань профільних робочих груп при Державній регуляторній службі (підприємців, лідерів громадських об’єднань підприємців та бізнес-асоціацій) та консультацій з громадськістю щодо усунення необґрунтованих обмежень при здійсненні господарської діяльності відповідно до яких надано конкретні пропозиції щодо проведення дерегулювання з відповідними поясненнями.

Проект розпорядження разом з матеріалами обґрунтування розміщено на сайті ДРС.

9. Позиція соціальних партнерів

Проект розпорядження не стосується соціально-трудової сфери.

10. Оцінка регуляторного впливу

Проект розпорядження має регуляторний характер. Розроблення проекту розпорядження здійснено уповноваженим органом щодо реалізації державної регуляторної політики та спрямовано на скасування регуляторних актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які суперечать базовим принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності за рахунок застосування механізму урядової дерегуляції.

10 1. Вплив реалізації акта на ринок праці

Реалізація акта на не впливає на ринок праці.

11. Прогноз результатів

Передбачається усунення зайвих регулювань щодо окремих питань:

  • розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин;
  • відносин між суб’єктами господарювання та органами Державної СЕС;
  • обігу харчової продукції;
  • господарської діяльності з торгівлі пестицидами та агрохімікатами;
  • митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах;
  • виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;
  • надання спеціальних дозволів на користування надрами.

Реалізація проголошених Урядом та Президентом України заходів з дерегуляції економічних процесів в державі матиме позитивний вплив на оцінку суспільством практичних результатів діяльності влади.

 

 

Голова ДРС                                                               Ксенія Ляпіна

 

 

 

Матеріали обґрунтування до проекту розпорядження Кабінету Міністрів України

«Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади»

 

 

1. Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 15.12.1994 р. № 116  «Про затвердження Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами», зареєстрований у Міністерстві юстиції 22 грудня 1994 р. за № 313/523           

Відповідно до статті 38 Водного кодексу України нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного досягнення екологічного нормативу якості води водних об'єктів, а порядок їх розробки та затвердження, а також перелік забруднюючих речовин, що нормуються, встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та перелік забруднюючих речовин, скидання яких нормується (постанова Кабінету Міністрів України від 11.09.1996 р. № 1100).

В той же час, на сьогоднішній день продовжує діяти наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 15.12.1994 р. № 116  «Про затвердження Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами» (далі – Інструкція).

Як зазначено в преамбулі, ця Інструкція є посібником для розробки проектів і розрахунку гранично допустимих скидів (ГДС) речовин, що надходять із зворотними водами у водні об'єкти.

В той же час, п.3 наказу про її затвердження, встановлює обов‘язок керівникам органів Мінприроди України на місцях забезпечити додержання вимог зазначеної Інструкції згідно з планом основних заходів, необхідних для впровадження нормативного документа.

При цьому, значна кількість норм інструкції мають обов‘язковий нормативно-правовий характер, що також підтверджується фактом реєстрації наказу в Мінюсті за № 313/523 від 22.12.1994 р.

Зокрема п. 2.23. Інструкції визначає, що весь комплекс робіт по визначенню розрахункових умов, розрахунку ГДС і підготовці проектів документів для затвердження величин ГДС, ТПС речовин і планів заходів здійснюється за замовленнями підприємств-водокористувачів організаціями-розробниками проектів ГДС.

При цьому, відповідно до п. 2.24. Розробниками ГДС є лише безпосередньо самі розробники цієї Інструкції - УкрНЦОВ Мінприроди України (головна організація) та його державне дочірнє підприємство ПНДТЕП, а також інші організації, що мають отримати на це не передбачений законодавством дозвіл Мінприроди України на засаді їх атестації.

Тобто наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 15.12.1994 р. № 116  «Про затвердження Інструкції про порядок розробки та затвердження гранично допустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами» замість передбаченого законодавством здійснення методичного забезпечення розроблення нормативів ГДС та затвердження форми документів, які подаються на розгляд, встановлюється окремий механізм взаємовідносин у питаннях розробки та затвердження нормативів гранично допустимого скидання, замість визначеного Кабінетом Міністрів України відповідно до ст. 38 Водного кодексу України Порядку розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.

Крім того, Інструкція містить значну кількість посилань на архаічні літературні та нормативні документи.

Так, для формування вихідних даних для водних об'єктів та гідрометричних створів на них запропоновано використовувати довідники "Ресурсы поверхностных вод СССР" (серія "Гидрологическая изученность", томи 5 - 7) та монографічне видання "Ресурсы поверхностных вод СССР" (том 6, вип. 1 - 4) та інші літературні джерела, зокрема таблиці М. Ф. Срібного, П. М. Бєлоконя та О. В. Караушева, інформаційне видання "Ежегодные данные о качестве поверхностных вод суши" та "Ежегодник качества морских вод по гидрохимическим показателям", "Многолетние данные о режиме и ресурсах поверхностных вод суши", "Материалы по минимальному стоку рек СССР"…

При цьому, в безпосередньо в Інструкції, яка затверджена понад 20 років тому вже на той час зазначалось, що первинна інформація про водні об'єкти, що може бути здобута із вказаних вище джерел, як правило, не охоплює всі створи і ділянки водних об'єктів, які розглядаються при розробці ГДС речовин, і в ряді випадків є значною мірою застарілою, крім того, вона не відповідає регламентованим розрахунковим умовам, тому необхідні розрахункові дані про водні об'єкти повинні визначатись або прийматися на основі цієї первинної інформації з урахуванням додаткових наведених вимог.

Інструкція також містить посилання на СНіП 2.01.14-83, пункт 1.1. якого визначає, що «Определение расчетных гидрологических характеристик должно основываться на данных гидрометеорологических наблюдений, опубликованных в официальных документах Государст­венного комитета СССР по гидрометеорологии и контролю природной среды в области гидро­логии».

Таким чином, на сьогодні має місце дублювання нормативно-правового регулювання питань розроблення і затвердження нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, яке здійснюється за допомогою архаічних літературних та нормативних документів, що призводить до значної плутанини, складнощів та маніпуляцій при реалізації відносин пов‘язаних з погодженням та видачею дозволів на спеціальне водокористування, в той час, як необхідні зразки бланків дозволу та клопотання щодо його отримання та переліку відомостей, що подаються водокористувачами для отримання дозволу залишаються незатвердженими Мінприроди, МОЗ і Держводагентством ще з 2002 року (п.5 Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 р. № 321).

2. Наказ Міністерства охорони здоров'я від 19.06.1996 р. № 173 «Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», зареєстрований у Міністерстві юстиції  24 липня 1996 р. за № 379/1404

Містить положення, що регулюють відносини між суб’єктами господарювання та органами Державної СЕС щодо дозвільно - погоджувальних процедур, які не є актуальними, та не відповідають вимогам Законів України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про регулювання містобудівної діяльності».

При цьому зазначений наказ Міністерством юстиції включено до Переліку нормативно-правових актів, зареєстрованих у Мін’юсті, що підлягають перегляду та приведенню у відповідність до Конституції та законодавства України, який направлявся міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади для вжиття відповідних заходів суб’єктами нормотворення (листи Міністерства юстиції від 31.01.2014 № 10.1-19/13, від 25.07.2014 № 10.1-19/46, від 07.11.2014 № 10.1-19/75, від 23.01.2015 № 10.1-19/11).

Згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 5380/15/1-12 керівникам центральних органів виконавчої влади доручено вжити відповідних заходів для приведення нормативно-правових актів, наведених у зазначеному Переліку, у відповідність з Конституцією та законодавством України.

 

3.  Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 17.02.1999 р. № 41 «Про затвердження форми реєстрової карти об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів та Інструкції щодо її складання», зареєстрований в Міністерстві юстиції 18 березня 1999 р. за № 169/3462 

 

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.1998 р. № 1360 «Про затвердження Порядку ведення реєстру об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів» (далі - Постанова № 1360) встановлено, що реєстр складається і ведеться на підставі реєстрових карт ОУВ та ООУВ, що містять звітні дані щодо виробників відходів, об’єктів утилізації та оброблення відходів, а також відомостей, поданих спеціально уповноваженими органами виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Форми відповідних реєстрових карт об'єктів утворення, оброблення та утилізації відходів та Інструкція щодо її складання, затверджено Наказом № 41.

Відповідно до пункту 11 Постанови № 1360 власники ОУВ (об’єктів утворення відходів) та ООУВ (об'єкти оброблення та утилізації відходів), що підлягають включенню до реєстру, або за їх дорученням організації, що мають відповідну ліцензію, заповнюють реєстрові карти і подають їх за погодженням з територіальними органами Держсанепідслужби на затвердження Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям.

Разом з цим, Законом України від 09.04.2014 р. № 1193-VII (далі — Закон № 1193) внесено зміни до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», згідно з якими дії щодо одержання погоджень, висновків та інших документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, вчиняються дозвільним органом, що оформляє документ дозвільного характеру, без залучення суб’єкта господарювання. Також. Законом № 1193 скасовано низку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, зокрема внесено зміни до Закону України «Про відходи», в частині виключення положень щодо розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів.

Крім того, Верховною Радою України прийнято Закон України від 13.05.2014 р. № 1252-УП «Про внесення змін до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» щодо вдосконалення процедури видачі документів дозвільного характеру, оформлених центральними органами виконавчої влади» (далі - Закон), який набрав чинності 07 грудня 2014 року. Зазначеним Законом встановлено, зокрема, що вичерпний перелік документів, які суб'єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру, встановлюється виключно законами, які регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру.

Проте, статтею 17 Закону України «Про відходи» не передбачено обов'язків суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами відносно отримання суб’єктами господарювання погодження реєстрових карток об’єктів утворення відходів.

При цьому зазначений наказ Міністерством юстиції включено до Переліку нормативно-правових актів, зареєстрованих у Мін’юсті, що підлягають перегляду та приведенню у відповідність до Конституції та законодавства України, який направлявся міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади для вжиття відповідних заходів суб’єктами нормотворення (листи Міністерства юстиції від 31.01.2014 № 10.1-19/13, від 25.07.2014 № 10.1-19/46, від 07.11.2014 № 10.1-19/75, від 23.01.2015 № 10.1-19/11).

Згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 5380/15/1-12 керівникам центральних органів виконавчої влади доручено вжити відповідних заходів для приведення нормативно-правових актів, наведених у зазначеному Переліку, у відповідність з Конституцією та законодавством України.

 

4. Наказ Міністерства економіки від 25.09.2000 р. № 210 «Про Порядок розробки та затвердження технологічної документації на фірмові страви, кулінарні та борошняні кондитерські вироби у закладах ресторанного господарства», зареєстрований у Міністерстві юстиції 12 жовтня 2000 р. за № 705/4926

Визначає необмежене коло нормативних документів, яким повинна відповідати продукція. Тобто, всупереч положенням низки законів України встановлює обов`язковість всіх нормативних актів, що стосуються фірмових страв та виробів.

Визначає, що випробування харчових продуктів можуть здійснюватися виключно в лабораторіях «державної санітарно-епідеміологічної служби або інших лабораторіях, атестованих МОЗ на право проведення  таких досліджень».

Вимагає використовувати рецептури блюд, що затверджені ще у 1980, 1983, 1999 роках.

Вимагає погоджувати технологічні карти на продукцію з територіальною санітарно-епідеміологічною службою.

5.  Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 15.04.2002 р. № 146  «Про отримання вихідних гідрометеорологічних даних».

Як зазначено в преамбулі наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 15.04.2002 р. № 146  «Про отримання вихідних гідрометеорологічних даних» його затвердження обумовлено необхідністю неухильного виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 02.11.1998 р. № 1724 «Про інформаційні послуги у сфері гідрометеорології» та недопущення в майбутньому використання розробниками проектів застарілих і неперевірених даних про стан довкілля.

З цією метою, начальникам державних управлінь екології та природних ресурсів в областях, м. Києві та Севастополі наказано забезпечувати прийняття до розгляду лише тих проектних матеріалів, у складі яких містяться офіційно отримані (на бланку із гербовою печаткою) гідрометеорологічні, агрохімічні, гідрохімічні та інші вихідні дані про стан довкілля в м. Києві та Київській області від Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО) та обласних центрів з гідрометеорології (ЦГМ) по території відповідних областей та АР Крим.

Необхідно зазначити, що відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» до розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють інформацією про стан довкілля, і які відповідно до статей 20 та 21 цього Закону, зобов‘язані надавати таку інформацію на запит безкоштовно та не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

В той же час, постанова Кабінету Міністрів України від 02.11.1998 р. № 1724 «Про інформаційні послуги у сфері гідрометеорології» втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 р. № 1102, а наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 15.04.2002 р. № 146  «Про отримання вихідних гідрометеорологічних даних» залишається чинним.

6. Наказ Міністерства аграрної політики, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я від 18.06.2002 р. № 163/588/217 «Про посилення державного контролю та нагляду за торгівлею пестицидами і агрохімікатами», зареєстрований у Міністерстві юстиції 01 липня 2002 р. за № 550/6838

Суперечить Закону України «Про основні засади державного нагляду  (контролю) у сфері господарської діяльності». Пропонується скасування наказу з метою недопущення проведення  безпідставних перевірок, блокування  господарської діяльності.

7. Наказ Державної податкової адміністрації від 31.03.2003 р. № 145 «Про затвердження Порядку оформлення нарядів на відпуск спирту, фракції головної етилового спирту та повернення спиртовмісних рідин», зареєстрований у Міністерстві юстиції 12 червня 2003 р. за № 478/7799

 

Відповідно до Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. № 1266 (до прийняття змін від 18.05.2014 р.) відпуск спирту, фракції головної етилового спирту без наряду заборонявся.

Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України здійснював розподіл спирту між суб’єктами підприємницької діяльності – резидентами України шляхом оформлення наряду на відпуск спирту безпосередньо покупцям за рознарядками органів виконавчої влади та довідкою про обсяг i мету використання спирту.

Наряд на відпуск спирту видавався виходячи з необхідного обсягу спирту для виробництва визначених покупцем видів алкогольної продукції. Міністерство доходів і зборів до 25 числа місяця, що передує наступному кварталу, оформляло та видавало наряди на відпуск спирту для його споживання на внутрішньому ринку.

З огляду на те, що Міністерством доходів і зборів безпідставно, з порушенням встановлених чинним законодавством строків, виробникам ЛГВ не погоджувалися наряди на відпуск спирту, що стало причиною відсутності сировини для виробництва ЛГВ, і, як результат вплинуло на загальні надходження до державного бюджету, а також враховуючи той факт, що наряди на відпуск спирту для виробництв ЛГВ втратили свою актуальність у питаннях контролю за обігом спирту, наряди на спирт були скасовані шляхом внесення змін до постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. № 1266.

Таким чином, з 18 червня 2014 року наряди на спирт не оформляються, не видаються, не погоджуються та не існують.

Виробники ЛГВ для отримання спирту не подають наряди на спирт на погодження до ДФС та цей документ не є підставою для отримання спирту на спиртзаводі. Органи державної влади не вимагають їх, оскільки їх уже немає.

Разом з цим, досі лишається чинним наказ Державної податкової адміністрації від 31.03.2003 р. № 145 "Про затвердження Порядку оформлення нарядів на відпуск спирту, фракції головної етилового спирту та повернення спиртовмісних рідин". Цим наказом затверджено Порядок оформлення нарядів на відпуск спирту, вид наряду на спирт, журнали ведення нарядів на спирт, облік нарядів на спирт тощо.

Враховуючи той факт, що наряди на відпуск спирту не існують, порядок їх оформлення чи ведення втратив актуальність.

Наказ Державної податкової адміністрації від 31.03.2003 р. № 145 було видано на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. № 1266.

Однак після внесення змін 18.06.2014 р. до постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 р. № 1266, наказ ДПА від 31.03.2003 р. № 145 залишився без змін.

8. Наказ Держгірпромнагляду від 20.04.2007 року № 83 «Про затвердження переліку напрямів діяльності експертів технічних з промислової безпеки та форми посвідчення»

Наказ встановлює перелік видів діяльності, які можуть здійснювати експерти експертно-технічних центрів, які належать до сфери управління Держгірпромнагляду. Встановлення такого розподілення видів діяльності призводить до того, що експертно-технічні центри виконують роботи, які мають право виконувати лише ЕТЦ, при цьому інші експертні організації позбавлені такого права. Оскільки принципи здійснення будь-якої діяльності ґрунтуються на засадах конкурентності, то надання пріоритету одним установам перед іншими є порушенням норм конкурентного законодавства.

Проведення експертних робіт повинно здійснюватись експертами з охорони праці, які пройшли професійну сертифікацію в акредитованому та нотифікованому органі, що буде проводитись із залученням представників Держгірпромнагляду та відповідних центральних органів  виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Таким чином, проведення експертних робіт повинно проводитись сертифікованим експертами незалежно від того, де вони працюють – в експертно-технічному центрі, який належить до сфери управління Держгірпромнагляду чи в експертній організації недержавної форми власності.

При цьому зазначений наказ прийнято з порушенням законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів та включено Міністерством юстиції до переліку нормативно-правових актів, прийнятих міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, які підлягають скасуванню (доручення Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 5380/15/1-12 до листа Міністерства юстиції від 26.01.2015 № 9825-0-4-11/11.1)

 

9. Наказ Міністерства економіки, Міністерства охорони навколишнього природного середовища, Державної митної служби від 30.07.2009 р.  № 789/414/709 «Про затвердження Порядку здійснення митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах», зареєстрований у Міністерстві юстиції 31 липня 2009 р. за № 717/16733

Відповідно до зазначеного наказу підставою для митного оформлення імпортних товарів у тарі і пакувальних матеріалах, зокрема засобів захисту рослин (надалі –ЗЗР), є наявність особистої печатки «Ввіз дозволено» державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища (надалі – держекоінспектор), яка проставляється після складання відомості про облік та розрахунок тари і пакувальних матеріалів. Для цього компанія-імпортер повинна надати договір з організації збирання, заготівлі та утилізації тари і пакувальних матеріалів з компанією або підтверджуючі документи щодо самостійного приймання та утилізації використаних тари і пакувальних матеріалів.

Враховуючи те, що використана тара з під ЗЗР в Україні класифікується як небезпечна, її збором та утилізацією можуть займатися лише суб‘єкти господарювання, які мають ліцензію Міністерства екології та природних ресурсів України (далі – Мінприроди) на роботу з небезпечними відходами. Таким чином, компанії-імпортери ЗЗР зобов'язані укладати договори лише з уповноваженими ліцензіатами.

Більше того, окрім укладання договору, від імпортерів вимагається стовідсотково сплатити вартість послуг зі збирання та утилізації тари. Причому, дуже часто держекоінспектори на митниці просять надати копії платіжних доручень про оплату таких майбутніх послуг. Після проведення оплати у переважній більшості випадків ліцензіати не виконують своїх зобов’язань щодо збору та утилізації тари.

Крім того, попередня оплата за збір та утилізацію порожньої тари на етапі її ввезення на територію України виглядає досить необґрунтованою, оскільки на момент здійснення імпорту ЗЗР на територію України неможливо навіть передбачити, чи буде товар проданий і застосований взагалі, й відтак — чи виникне використана тара, яку необхідно буде зібрати та утилізувати. Таким чином, справляння авансованої оплати за ще не надану послугу є досить суперечливим кроком, що створює широкий простір |для різного роду зловживань.

З огляду на вищезазначене, реалізація норм Наказу створює невиправдане навантаження на легальний бізнес та несе у собі великі корупційні ризики.

При цьому зазначений наказ Міністерством юстиції включено до Переліку нормативно-правових актів, зареєстрованих у Мін’юсті, що підлягають перегляду та приведенню у відповідність до Конституції та законодавства України, який направлявся міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади для вжиття відповідних заходів суб’єктами нормотворення (листи Міністерства юстиції від 31.01.2014 № 10.1-19/13, від 25.07.2014 № 10.1-19/46, від 07.11.2014 № 10.1-19/75, від 23.01.2015 № 10.1-19/11).

Згідно з дорученням Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 5380/15/1-12 керівникам центральних органів виконавчої влади доручено вжити відповідних заходів для приведення нормативно-правових актів, наведених у зазначеному Переліку, у відповідність з Конституцією та законодавством України.

 

10. Наказ Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки від 04.04.2011 р. № 58 «Про облік портових кранів»

Відповідно до вказаного Наказу Національному науково-дослідному інституту промислової безпеки та охорони праці із залученням експертно-технічного центру, уповноваженого на здійснення обліку технічного стану портових кранів (ТОВ Фірма «ДІАЛАБ») доручено забезпечити розробку та впровадження інформаційно-аналітичної системи з контролю технічного стану, безпечною експлуатацією, ремонтом, модернізацією та реконструкцією портальних кранів.

Вважаємо, що надання переваги одному суб’єкту господарювання, а саме ТОВ Фірма "ДІАЛАБ" ЛТД, код ЄДРПОУ 22460848 65009 (Одеська обл., місто Одеса, ФОНТАНСЬКА ДОРОГА, будинок 9-Б) перед іншими є порушенням конкурентного законодавства та встановлення монопольного становища.

11. Наказ Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки від 26.12.2011 р. № 115 «Про видачу дозволів»

Питання видачі дозволів регулюється Постановою Кабінету Міністрів від 26.10.2011 р. № 1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», тому будь-які доповнення та зміни, що стосуються порядку видачі дозволів повинні вноситись до чинного порядку, а не регулюватись окремими наказами Держгірпромнагляду.  

12. Наказ Міністерства екології та природних ресурсів 11.03.2013 р. № 96 «Про затвердження Положення про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування», зареєстрований у Міністерстві юстиції  27 березня 2013 р. за № 500/23032

Наказ втратив актуальність через прийняття постанови Кабінету Міністрів від 28.01.2015 р. № 42 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності», згідно з якою скасовується  проведення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов користування, передбаченого п. 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 р. № 615.

 

Читайте також:

comments powered by Disqus
Регуляторні акти
Перелік проектів регуляторних актів, що надійшли на погодження до ДРС від центральних органів виконавчої влади:
25.07.2016
Перелік проектів регуляторних актів, що надійшли на погодження до ДРС від центральних органів виконавчої влади:
18.07.2016
Читати розділ >>
Архів