Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та визначення сфер, що підлягають державному нагляду (контролю)" - Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва
Представництва Служби у регіонах
четвер | 26.05.2016
Нормативно-правова база підприємництва > Нормотворчість / проекти ДРС

Проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та визначення сфер, що підлягають державному нагляду (контролю)"

15.05.2014
Поділитись:
twitter facebook В Контакте

Зауваження та пропозиції до законопроекту просимо надсилати на адресу: м. Київ, вул. Арсенальна 9/11, Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, Управління державного нагляду та контролю. Адреса електронної пошти: dkrp877@dkrp.gov.ua.


 

ПРОЕКТ

Вноситься
Кабінетом Міністрів України

ЮА. ЯЦЕНЮК

“     ”                     2014 р.

 

 

Закон УкраЇни

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
з питань здійснення державного нагляду (контролю) у сфері          господарської діяльності та визначення сфер, що підлягають         державному нагляду (контролю)

________________________________________________

 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 із наступними змінами), виклавши його в такій редакції:

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:

державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, фондів соціального страхування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

держатель інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, який здійснює контроль за виконанням заходів, пов'язаних із захистом інформації, що міститься в інтегрованій автоматизованій системі державного нагляду (контролю), затверджує порядок зберігання електронних відомостей, виконує інші функції із забезпечення функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю);

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій;

інтегрована автоматизована система державного нагляду (контролю) — багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що забезпечує інформаційну підтримку та супроводження державного нагляду (контролю);

прийнятний ризик - соціально, економічно, технічно і політично обґрунтований ризик, який не перевищує гранично допустимого рівня;

ризик - кількісна міра небезпеки, що враховує ймовірність виникнення негативних наслідків від здійснення господарської діяльності та можливий розмір втрат від них;

спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом;

треті особи - юридичні та фізичні особи (адвокати, аудитори, члени громадських організацій, уповноважені представники організації роботодавців, їх об'єднань та інші), які залучаються суб'єктами господарювання в ході здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Стаття 2. Сфера дії цього Закону

1. Дія цього Закону поширюється на відносини, пов’язані із здійсненням державного нагляду (контролю) в таких сферах:

1) агропромислового комплексу, а саме:

охорони прав на сорти рослин (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);

насінництва та розсадництва (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);

карантину рослин (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин);

державного ветеринарно-санітарного контролю (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини);

захисту рослин (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин);

племінної справи у тваринництві (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві);

рибного господарства (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства);

діяльності із зберігання зерна та продуктів його переробки (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);

ведення виноградників та виробництва винограду, вина та інших продуктів виноробства (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);

дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);

виробництва та обігу органічної продукції (сировини) (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);

використання та охорони земель (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);

проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів, топографо-геодезичної і картографічної діяльності (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин);

ведення мисливського господарства та мисливства (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства);

експлуатації та технічного стану тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);

2) охоронної діяльності та забезпечення громадської безпеки, а саме:

охоронної діяльності (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби із злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки);

виробництва та ремонту вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівлі вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби із злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки);

виробництва спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продажу (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби із злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки);

3) охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, а саме:

використання та охорони земель водного фонду, лісогосподарського, рекреаційного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

охорони атмосферного повітря (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

охорони, захисту, використання та відтворення лісів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

охорони, утримання і використання зелених насаджень (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

використання, охорони і відтворення рослинного світу (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

охорони, раціонального використання та відтворення тваринного світу (крім водних біоресурсів) (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

збереження об’єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

природно-заповідного фонду (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

використання та охорони надр (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

поводження з відходами (крім радіоактивних) та небезпечними хімічними речовинами (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

дотримання умов спеціального використання природних ресурсів (крім водних біоресурсів), (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

біологічної та генетичної безпеки щодо біологічних об’єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

екологічної та радіаційної безпеки у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів, у тому числі суден (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

геологічного вивчення та раціонального і ефективного використання надр (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр);

4) виробництва товарів і послуг, а саме:

метрології (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та сертифікації);

формування, встановлення та застосування цін (тарифів) (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами);

виробництва, випуску і реалізації продукції (робіт, послуг) (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів);

експорту (імпорту) дисків для лазерних систем зчитування, матриць (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну зовнішньоекономічну політику);

розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку, промислової політики та оборонного замовлення);

5) промислової безпеки, охорони праці, здійснення державного гірничого нагляду, використання та охорони надр, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а саме:

промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт суб’єктами господарювання, які відповідно до законодавства використовують найману працю (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення);

ведення робіт з геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, а також використання і переробки мінеральної сировини (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення);

безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення);

безпечного проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення);

функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об’єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об’єктів Єдиної газотранспортної системи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення);

діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об’єктами (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення);

6) промисловості, а саме:

заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику);

7) енергетики, а саме:

торгівлі рідким паливом з біомаси (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах);

діяльності, пов’язаної з виробництвом, передачею та постачанням енергії, а також з використанням енергії для власних потреб суб’єктами електроенергетики та споживачами енергії в частині технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічної експлуатації енергетичного обладнання споживачів енергії та суб’єктів електроенергетики, випробування та ремонту енергоустановок і мереж, режимів постачання та споживання електричної і теплової енергії, виконання робіт з проектування енергоустановок і мереж (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики та теплопостачання);

діяльності суб’єктів господарювання з виробництва електричної енергії; передачі та розподілу електричної енергії; постачання електричної енергії; транспортування та розподілу природного газу; постачання природного газу; зберігання природного газу; транспортування нафти та нафтопродуктів трубопроводами; виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках та установках із використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії; комбінованого виробництва теплової і електричної енергії щодо дотримання ліцензійних умов (національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики);

діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування її магістральними та місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами) (національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг);

діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування її магістральними та місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами) (Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольськаї міські державні адміністрації);

введення в дослідно-промислову або промислову розробку родовищ нафти і газу (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах);

реалізації проектів дослідно-промислової або промислової розробки родовищ нафти і газу (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах);

8) радіаційної безпеки, а саме:

радіаційної безпеки під час провадження діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких звільняється від ліцензування (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії);

9) транспорту та туризму, а саме:

туроператорської діяльності (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері туризму та курортів);

морського та річкового транспорту (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на морському та річковому транспорті);

міського електричного транспорту (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті);

автомобільного транспорту (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті);

залізничного транспорту (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті);

10) охорони культурної спадщини, культури, науки та освіти, а саме:

дотримання вимог законодавства про охорону культурної спадщини під час провадження господарської діяльності на об’єктах культурної спадщини, їх територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини);

дотримання вимог законодавства щодо стану утримання об’єктів культурної спадщини, які перебувають у власності, користуванні чи управлінні суб’єктів господарювання (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини);

використання об’єктів права інтелектуальної власності, крім об’єктів авторського права і суміжних прав (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності);

фізичної культури і спорту (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту);

надання освітніх послуг (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів та місцеві органи управління освітою);

11) техногенної та пожежної безпеки, а саме:

техногенної та пожежної безпеки (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки);

12) охорони здоров’я, а саме:

медичної практики та народної медицини (цілительство) (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я);

переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань);

виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, медичної техніки і виробів медичного призначення);

культивування рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу);

санітарного та епідемічного благополуччя населення (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення);

забезпечення якості питної води (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування);

13) житлово-комунального господарства та архітектурно-будівельного контролю, а саме:

централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами) (національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг);

централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами) (Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації);

дотримання вимог щодо технічного стану централізованого питного водопостачання, використання та охорони джерел і систем питного водопостачання (Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації);

благоустрою населених пунктів (місцеві державні адміністрації);

поховання (місцеві державні адміністрації);

поводження з побутовими відходами (місцеві державні адміністрації);

надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (органи місцевого самоврядування);

державного архітектурно-будівельного контролю (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства);

14) зайнятості населення, трудової міграції та трудових відносин, а саме:

 

надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення);

надання послуг з посередництва у працевлаштуванні в Україні (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення);

наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення);

виконання вимог законодавства про працю (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення);

працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення);

дотримання законодавства щодо реклами про вакансії (прийом на роботу) (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення);

працевлаштування інвалідів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення);

застосування праці іноземців, осіб без громадянства, осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення);

контролю за додержанням законодавства про призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав та гарантій застрахованих осіб (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб);

15) державного пробірного контролю, випуску та проведення лотерей, виготовлення бланків цінних паперів та документів і бланків документів суворого обліку, а саме:

випуску та проведення лотерей (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з випуску і проведення лотерей);

виготовлення бланків цінних паперів та документів і бланків документів суворого обліку (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності);

господарської діяльності (крім видобутку) з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення, напівдорогоцінним камінням, пов’язаної з виробництвом таких металів і каміння, виготовленням виробів з них, збиранням та первинною обробкою їх відходів і брухту, торгівлі такими металами і камінням у сирому і обробленому вигляді та виробами з них (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю);

торгівлі ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю);

16) митної справи, а саме:

митної брокерської діяльності, експлуатації магазину безмитної торгівлі, митного складу, вільної митної зони комерційного або сервісного типу, складу тимчасового зберігання та вантажного митного комплексу (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну митну політику);

17) архівної справи, діловодства, створення і функціонування державної системи страхового фонду документації та захисту персональних даних, а саме:

створення, формування, ведення та використання страхового фонду документації (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері функціонування державної системи страхового фонду документації);

забезпечення захисту персональних даних (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту персональних даних);

18) захисту інформації, а саме:

надання послуг у галузі електронного цифрового підпису (спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації спеціального зв’язку та захисту інформації);

19) космічної діяльності, а саме:

розроблення, випробування, виробництва, експлуатації ракет-носіїв, космічних апаратів, наземного комплексу управління космічними апаратами та їх складовими частинами (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері космічної діяльності);

20) національної безпеки, а саме:

впровадження, ввезення, вивезення голографічних захисних елементів (Служба безпеки України);

розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівлі ними (Служба безпеки України);

21) загальнообов’язкового державного соціального страхування, а саме:

загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань);

загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності);

використання роботодавцями та безробітними коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції);

22) збирання та використання інформації, з якої складається кредитна історія, а саме:

збору, оброблення, зберігання, захисту та використання інформації, з якої складається кредитна історія (національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг);

23) зв’язку та інформатизації, а саме:

телекомунікації, радіочастотного ресурсу та надання послуг поштового зв’язку (національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації);

24) телебачення і радіомовлення, інформаційної та видавничої сфери, а саме:

провадження діяльності у сфері телебачення і радіомовлення (Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення);

провадження діяльності у видавничій сфері (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сфері).

2. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час:

здійснення заходів валютного контролю, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання на ринках фінансових послуг, у тому числі на ринках цінних паперів та похідних (деривативів);

здійснення контролю за діяльністю суб’єктів фінансового моніторингу;

здійснення контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства та касових операцій, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків;

використання державного та комунального майна;

здійснення заходів митного контролю, крім контролю за окремими видами діяльності підприємств;

здійснення державного експортного контролю;

здійснення державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації;

здійснення державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, крім здійснення такого нагляду під час діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензування;

здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про авторське право і суміжні права;

здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису), торгівлі криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації та технічного захисту інформації (згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України);

здійснення контролю за виробництвом і обігом спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

3. Забороняється здійснювати будь-які заходи державного нагляду (контролю) у сферах державного нагляду (контролю), які не зазначені у цій статті.

Стаття 3. Основні принципи державного нагляду (контролю)

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:

пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;

підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;

рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;

гарантування прав суб'єкту господарювання;

об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю);

наявності підстав, визначених законом, для здійснення державного нагляду (контролю);

відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю);

неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю);

невтручання органу державного нагляду (контролю) у статутну діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;

відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства;

дотримання умов міжнародних договорів України;

незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян;

наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади.

Розділ IІ

ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ)

Стаття 4. Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю)

1. Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

2. Заходи державного нагляду (контролю) можуть бути планові та позапланові.

3. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

4. Виключно законами встановлюються:

органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

спосіб здійснення державного нагляду (контролю);

санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

5. Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Заходи реагування, обґрунтованість яких має бути підтверджена адміністративним судом, не застосовуються, а відповідний розпорядчий документ підлягає негайному скасуванню органом державного нагляду (контролю) у разі, якщо:

1) орган державного нагляду (контролю) в установлений цим Законом строк не звернувся до адміністративного суду з відповідним позовом;

2) позовну заяву повернено органу державного нагляду (контролю) ухвалою адміністративного суду, і така ухвала набрала законної сили;

3) адміністративний суд ухвалив постанову, якою відмовив органу державного нагляду (контролю) у підтвердженні обґрунтованості вжиття заходів реагування, або постанову про відсутність підстав для вжиття таких заходів, і така постанова набрала законної сили;

4) протягом 30 робочих днів з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа про вжиття заходів реагування їх обґрунтованість не буде підтверджено постановою адміністративного суду, що набрала законної сили.

Застосовані адміністративним судом заходи реагування за позовом органу державного нагляду (контролю), а також вжиті органом державного нагляду (контролю) заходи, обґрунтованість яких підтверджена адміністративним судом, скасовуються адміністративним судом у порядку, встановленому процесуальним законом.

6. Посадовій особі органу державного нагляду (контролю) забороняється здійснювати державний нагляд (контроль) щодо суб'єктів господарювання, з якими (або із службовими особами яких) посадова особа перебуває в родинних стосунках.

7. У разі якщо норми законів чи інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до законів, припускають неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.

8. Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

9. Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.

10. Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

11. Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

12. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

13. Діяльність органів державного нагляду (контролю), пов'язана зі збором інформації, метою якого є отримання відомостей про масові явища та процеси, що відбуваються у сфері господарської діяльності, не вважається заходами державного нагляду (контролю).

14. Під час здійснення державного нагляду (контролю) посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані зберігати комерційну таємницю суб'єкта господарювання.

Інформація, доступ до якої обмежено законом, одержана посадовою особою органу державного нагляду (контролю) під час здійснення державного нагляду (контролю), може використовуватися виключно в порядку, встановленому законом.

Органи державного нагляду (контролю) забезпечують спеціальний режим захисту та доступу до інформації, що є комерційною таємницею, згідно з вимогами закону.

15. Органи державного нагляду (контролю) визначають вичерпні переліки питань для здійснення заходів державного нагляду (контролю) та вносять їх на розгляд органу, що формує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Уніфіковані форми актів з вичерпним переліком питань, що складаються за результатами заходів державного нагляду (контролю), затверджуються розпорядчим документом органу, що формує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

У межах переліку питань кожен орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу повинен визначити питання, щодо яких здійснюватиметься державний нагляд (контроль). Орган державного нагляду (контролю) не має права перевіряти питання, що не входять до такого переліку питань.

Органи державного нагляду (контролю) розміщують на своїх офіційних веб-сайтах уніфіковані форми актів з переліком питань для їх здійснення, що складаються за результатами заходів державного нагляду (контролю), а також тексти нормативно-правових актів, на підставі яких складено питання, що підлягають перевірці.

У разі коли до нормативно-правового акта не забезпечено вільний та безоплатний доступ суб’єктів господарювання шляхом його публікації на офіційному веб-сайті органу державного нагляду (контролю), під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) забороняється перевіряти дотримання вимог, установлених таким актом.

Стаття 5. Планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю)

1. Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб’єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високого, середнього та незначного.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Орган державного нагляду (контролю) розміщує відповідні акти Кабінету Міністрів України, якими затверджуються критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, на своєму офіційному веб-сайті не пізніше наступного робочого дня після набрання ними чинності.

2. Орган державного нагляду (контролю) визначає щороку                     до 1 листопада перелік суб’єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому році.

У разі коли один суб’єкт господарювання підлягає плановим заходам державного нагляду (контролю), що здійснюється одночасно кількома органами державного нагляду (контролю) протягом календарного року, такі заходи проводяться комплексно за спільним рішенням керівників відповідних органів державного нагляду (контролю).

Координація роботи органів державного нагляду (контролю) щодо проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю), створення та ведення реєстру перевірок здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Плани проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю) публікуються до 20 грудня року, що передує плановому, на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, та на офіційних веб-сайтах органів державного нагляду (контролю).

Забороняється проведення планових заходів державного нагляду (контролю) щодо одного суб’єкта господарювання протягом календарного року окремо різними органами державного нагляду (контролю), за винятком випадків, передбачених актами законодавства.

3. Щорічно до 1 квітня орган державного нагляду (контролю) готує звіт про виконання річного плану державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання за попередній рік і оприлюднює його на офіційному сайті в мережі Інтернет.

У звіті міститься узагальнена інформація про результати проведених заходів державного нагляду (контролю), виявлені типові порушення та роз’яснення щодо змісту відповідних вимог нормативно-правових актів.

4. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити:

дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

найменування органу державного нагляду (контролю), що проводить плановий захід, а в разі комплексної перевірки - найменування органів державного нагляду (контролю), що беруть участь у плановому заході.

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

5. Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

Стаття 6. Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю)

1. Підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

акт про виявлення недостовірних відомостей у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання;

перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу державного нагляду (контролю);

обґрунтоване звернення фізичної особи (фізичних осіб) про те, що внаслідок порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства такій особі (особам) було завдано матеріальної шкоди або ж порушено гарантоване Конституцією України право на належні, безпечні і здорові умови праці, безпечне для життя і здоров’я навколишнього природного середовища, безпечність продукції, робіт і послуг. Позаплановий захід у такому випадку здійснюється тільки за наявності згоди відповідного центрального органу виконавчої влади на його проведення, наданої за кожним зверненням окремо;

неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Під час проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) уніфіковані форми актів застосовуються в межах питань, які стали підставою для проведення перевірки.

У разі наявності підстав для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо одного суб’єкта господарювання одночасно кількома органами державного нагляду (контролю) такі заходи можуть здійснюватися комплексно за спільним рішенням керівників відповідних органів державного нагляду (контролю).

2. Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

3. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

4. Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Стаття 7. Інтегрована автоматизована система державного нагляду (контролю)

1. Завданням інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) є:

інформаційна підтримка основних процесів діяльності органів державного нагляду (контролю);

доступність та систематизація нормативно-правових актів, дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

автоматизація розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику від провадження ними господарської діяльності;

збирання, накопичення, систематизація, обробка та узагальнення інформації у сфері державного нагляду (контролю);

координація роботи органів державного нагляду (контролю) щодо проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю);

підтвердження кваліфікації та компетенції посадових осіб органів держаного нагляду (контролю) у відповідній сфері правого регулювання;

зменшення витрат часу на проведення заходів державного нагляду (контролю) шляхом можливості проведення підготовчої роботи та отримання відомостей про діяльність суб’єкта господарювання та про попередні заходи державного нагляду (контролю);

моніторинг ефективності та законності здійснення державного нагляду (контролю).

2. Інтегрована автоматизована система державного нагляду (контролю) складається із:

відомостей про суб’єктів господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю), у тому числі про розподіл суб’єктів господарювання за ступенями ризику шляхом їх автоматичного віднесення до груп залежно від ступеня ризику від провадження ними господарської діяльності та періодичність проведення планових заходів кожним з органів державного нагляду (контролю), які відповідно до закону можуть здійснювати такі заходи;

нормативно-правової бази за кожною сферою державного нагляду (контролю), яка складається з нормативно-правових актів, дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), а також документів, що визначають повноваження органів державного нагляду (контролю);

річних планів проведення заходів державного нагляду (контролю) та плану проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю);

наказів (рішень) про здійснення планового (позапланового) заходу та посвідчень (направлень) на проведення заходу;

відомостей про проведені заходи державного нагляду (контролю), у тому числі про дату проведення заходу, посадових осіб органів державного нагляду (контролю), що брали участь у заході, підстави для проведення позапланової перевірки, інформацію, що міститься в акті перевірки, рішення органів державного нагляду (контролю) за результатами проведеної перевірки тощо.

3. Органи державного нагляду (контролю) зобов’язані вносити відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кожному заходу державного нагляду (контролю) присвоюється реєстраційний код (літерне та цифрове позначення відомостей) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Органи державного нагляду (контролю) реєструють накази (рішення) про здійснення планового (позапланового) заходу та посвідчення (направлення) на проведення заходу до початку заходу.

Проведення заходу державного нагляду (контролю) без внесення відомостей до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) не допускається.

Відомості про результати проведених заходів державного нагляду (контролю) вносяться до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) посадовими особами органів державного нагляду (контролю) у порядку та строки, визначені Кабінетом Міністрів України.

4. Відомості інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) господарської діяльності.

Загальний доступ до відомостей інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) господарської діяльності забезпечується з дотриманням вимог абзаців четвертого - шостого цієї частини.

Для реалізації права доступу до відомостей інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування цих відомостей.

Доступ до відомостей інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) усіх осіб є гарантованим та безкоштовним. Будь-які обмеження права вільного користування відомостей інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) не допускаються, крім випадків, визначених цим Законом.

Право на доступ до відомостей інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) мають посадові чи службові особи, визначені порядком ведення та функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

Посадові особи органів державного нагляду (контролю) мають право на доступ до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Доступ посадових осіб органів державного нагляду (контролю) до державної таємниці, що міститься в інтегрованій автоматизованій системі державного нагляду (контролю), забезпечується відповідно до Закону України "Про державну таємницю".

5. Відомості, внесені до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), повинні захищатись відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації. Сукупність вжитих заходів із захисту інформації має забезпечувати збереження, цілісність та належний порядок доступу до відомостей внесених до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

Не допускається вилучення відомостей з інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

6. Ведення та функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 8. Розпорядчі документи органів державного нагляду (контролю)

1. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

2. На підставі наказу (рішення) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

3. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

номер і дата наказу (рішення), на виконання якого здійснюється захід;

реєстраційний код (літерне та цифрове позначення відомостей), що присвоєний заходу з інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю);

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

4. Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

5. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

6. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

7. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

8. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

9. Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником.

Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості:

дату складення;

тип заходу (плановий чи позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

термін усунення порушень;

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;

прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

10. У разі якщо обґрунтованість заходів реагування, зазначених у розпорядчих документах щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), відповідно до закону має бути підтверджена адміністративним судом, зазначені в таких документах строки усунення виявлених порушень, застосування до суб'єкта господарювання санкцій обраховуються з дня набрання законної сили постановою адміністративного суду про підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування.

Розділ IІІ

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

Стаття 9. Повноваження органу державного нагляду (контролю)

1. Орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю);

відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

накладати штрафні санкції та вживати заходи, передбачені законом.

2. Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані:

повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання;

не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров'ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;

забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці суб'єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю);

вносити відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю);

ознайомити керівника суб'єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;

надавати суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо здійснення державного нагляду (контролю);

дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

не перешкоджати праву суб’єктів господарювання на громадський захист;

виконувати законні вимоги посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, щодо усунення порушень законодавства про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

подавати центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, достовірну інформацію, документи і матеріали про проведені заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

сприяти здійсненню покладених на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, повноважень.

Стаття 10. Відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю)

За невиконання вимог законодавства, а також завдання неправомірними діями збитків суб'єкту господарювання орган державного нагляду (контролю), його посадові особи несуть відповідальність згідно із законом.

Збитки, завдані суб'єкту господарювання неправомірними діями посадових осіб органів державного нагляду (контролю), підлягають відшкодуванню у встановленому законом порядку.

Стаття 11. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва.

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, належить:

підготовка та подання в установленому порядку пропозицій щодо формування державної політики з питань здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

розроблення та погодження проектів нормативно-правових актів з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

вивчення досвіду провідних держав з питань реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та внесення пропозицій щодо поширення такого досвіду в Україні;

здійснення методичного та інформаційного забезпечення діяльності органів державного нагляду (контролю);

проведення перевірок додержання вимог цього Закону у частині здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

участь в установленому Кабінетом Міністрів України порядку у заходах із здійснення державного нагляду (контролю), які проводяться іншими центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, державними колегіальними органами, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування;

одержання від органів державного нагляду (контролю) та суб’єктів господарювання інформації, довідок, документів, матеріалів, відомостей щодо проведення заходів державного нагляду (контролю) у відповідній сфері господарської діяльності;

забезпечення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, координації роботи органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, у тому числі шляхом проведення комплексних узгоджених заходів, утворення міжвідомчих груп;

складення протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

складення актів перевірок та внесення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку подань до органів державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог цього Закону, які є обов’язковими до розгляду;

узагальнення практики застосування законодавства з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

розроблення висновків, пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення законодавства з питань організації державного нагляду (контролю).

Стаття 12. Права суб'єкта господарювання

Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

- він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;

- відомості щодо заходу державного нагляду (контролю) не внесено до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю);

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею суб'єкта господарювання;

одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю);

надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю);

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Стаття 13. Обов'язки суб'єкта господарювання

Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний:

допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

одержувати примірник припису або акта органу державного нагляду (контролю) за результатами проведеного планового чи позапланового заходу.

Стаття 14. Відповідальність суб'єкта господарювання

1. Невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

2. У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

Розділ IV

ВІДБІР ЗРАЗКІВ ПРОДУКЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ

Стаття 15. Рішення про відбір зразків продукції

1. Відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) або його заступника згідно із законом.

2. У рішенні про необхідність відбору зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу продукції, необхідних для експертизи, а також місце здійснення цієї експертизи.

3. Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш як два екземпляри, один (контрольний) з яких залишається у суб'єкта господарювання.

Стаття 16. Порядок відбору зразків продукції

1. Відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи і засвідчується актом відбору зразків продукції.

2. До початку відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов'язана пред'явити рішення про відбір зразків продукції та роз'яснити суб'єкту господарювання порядок відбору зразків продукції.

Суб'єкт господарювання має право бути присутнім при всіх діях посадової особи органу державного нагляду (контролю) під час відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу цих дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції.

3. Правила відбору зразків продукції затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кількість зразків продукції, що відбираються, має відповідати кількості, зазначеній у рішенні органу державного нагляду (контролю) про відбір зразків продукції.

4. Контрольні зразки повинні зберігатися в умовах, що забезпечують збереження їх якості та цілісності.

5. Відібрані зразки продукції повинні бути укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані).

6. Умови зберігання і транспортування відібраних зразків продукції не повинні змінювати параметри, за якими буде проводитися експертиза (випробування) цих зразків.

Посадова особа, яка відбирає зразки продукції для експертизи (випробування), забезпечує їх збереження і своєчасність доставки до місця здійснення експертизи (випробування).

Стаття 17. Акт відбору зразків продукції

1. За наслідками відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків.

Акт відбору зразків продукції складається у трьох примірниках. Всі примірники акта підписуються посадовою особою, яка відібрала зразки продукції, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою.

2. Один примірник акта відбору зразків додається до опломбованих (опечатаних) зразків продукції та передається разом із зразками до акредитованої організації, що призначена для проведення експертизи (випробування) та зазначена в рішенні про відбір зразків продукції, другий - залишається у суб'єкта господарювання, третій - в особи, яка здійснила відбір зразків продукції.

3. В акті відбору зразків продукції зазначаються:

місце і дата складення акта;

номер і дата рішення керівника органу державного нагляду (контролю), на підставі якого здійснюється відбір зразків продукції, посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснюють їх відбір;

найменування та місцезнаходження юридичної особи та/або її відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, в яких здійснюється відбір зразків продукції;

посада та прізвище, ім'я і по батькові уповноваженої особи суб'єкта господарювання;

перелік та кількість відібраних зразків продукції із зазначенням виробника, дати виробництва, серії (номера) партії, загальної вартості зразків.

4. Форма акта відбору зразків затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 18. Витрати, пов'язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування) зразків продукції

1. Витрати, пов'язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування) зразків продукції, фінансуються за рахунок органу державного нагляду (контролю).

2. У разі підтвердження результатами експертизи (випробування) факту порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства суб'єкт господарювання відшкодовує витрати на проведення експертизи (випробування) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 19. Рішення про призначення експертизи (випробування)

1. Для з'ясування питань, пов'язаних зі здійсненням державного нагляду (контролю), за рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) або його заступника може призначатися експертиза (випробування).

2. Посадові особи, які здійснюють державний нагляд (контроль), зобов'язані ознайомити суб'єкта господарювання з рішенням про призначення експертизи (випробування), а після її закінчення - з висновком експертизи (випробування).

3. Залучення експертів здійснюється на договірних засадах за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) відповідно до законодавства.

4. Строк проведення експертизи (випробування) становить чотирнадцять робочих днів з дня прийняття рішення про призначення експертизи (випробування).

Строк проведення експертизи (випробування) може бути продовжено тільки в разі, якщо методикою проведення такої експертизи (випробування) передбачається більш тривалий час.

Стаття 20. Оскарження результатів експертизи (випробування)

1. У разі незгоди з результатами експертизи (випробування) суб'єкт господарювання має право оскаржити їх у суді.

2. Для проведення повторної експертизи (випробування) використовується контрольний зразок продукції, відібраний відповідно до вимог цього Закону.

3. Суб'єкт господарювання за своєю ініціативою може провести експертизу (випробування) зразка, що залишився в нього, в акредитованій організації. У разі розходження результатів експертизи (випробування), проведених органом державного нагляду (контролю) та суб'єктом господарювання, спір вирішується судом.

4. Витрати, пов'язані з проведенням повторної експертизи (випробування), здійснюються відповідно до закону.

Стаття 21. Консультаційна підтримка суб'єктів господарювання

Органи державного нагляду (контролю) на письмовий запит суб'єкта господарювання не пізніше ніж у місячний строк надають йому письмові консультації з питань здійснення державного нагляду (контролю) щодо вимог, додержання яких перевіряється органами державного нагляду (контролю).

Стаття 22. Громадський захист прав суб'єктів господарювання

1. Громадські організації мають право здійснювати захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

2. Суб'єкти господарювання можуть залучати третіх осіб з метою захисту своїх прав та законних інтересів у ході здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Треті особи мають право:

бути присутніми під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

знайомитися з документами та матеріалами, що стосуються здійснення державного нагляду (контролю);

представляти інтереси суб'єктів господарювання перед органами державного нагляду (контролю) в порядку, встановленому законом;

здійснювати інші дії в інтересах суб'єктів господарювання у встановленому законом порядку.

Стаття 23. Оскарження рішень органів державного нагляду (контролю)

Суб'єкт господарювання має право звернутися до відповідного центрального органу виконавчої влади або до суду щодо оскарження рішень органів державного нагляду (контролю).

У разі надходження такого звернення суб'єкта господарювання відповідний центральний орган виконавчої влади зобов'язаний розглянути його в установленому законом порядку.

Розділ V

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.

2. Цей Закон є спеціальним Законом у сфері державного нагляду (контролю). Інші законодавчі та нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Положення абзацу другого частини четвертої статті 4, частини першої статті 5, абзацу п'ятого статті 11, частини четвертої статті 18, пункт 6 розділу V цього Закону при вжитті заходів ринкового нагляду не застосовуються.

4. Особливості планування та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці, промислової безпеки, використання та охорони надр, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, державного гірничого нагляду стосовно суб’єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику визначаються Кабінетом Міністрів України з урахування норм міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

5. Державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному, залізничному, морському та річковому транспорті здійснюється з урахуванням особливостей, визначених міжнародними договорами у відповідній сфері, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, законами та іншими нормативно-правовими актами у галузі транспорту.

6. Державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення здійснюється у порядку, визначеному цим Законом, за винятком положень абзацу восьмого частини першої статті 6 цього Закону, з урахуванням таких особливостей:

позапланові заходи нагляду (контролю) з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення здійснюються незалежно від присутності керівника суб’єкта господарювання безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби шляхом огляду, проведення перевірки будь-яких приміщень та книг, реєстрів, інших документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, зайнятість населення, з отриманням пояснень від посадових осіб суб’єкта господарювання чи працівників;

позапланові заходи нагляду (контролю) здійснюються за зверненнями фізичних осіб, громадських організацій, державних органів про порушення законодавства про працю, зайнятість населення та про призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав та гарантій застрахованих осіб. Такі заходи здійснюються без згоди центрального органу виконавчої влади на їх проведення.

7. Якщо не затверджені критерії розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику від провадження ними господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів, уніфікована форма акта перевірки з вичерпним переліком питань, такі суб’єкти господарювання вважаються суб’єктами господарювання з незначним ступенем ризику та підлягають державному нагляду (контролю) не частіше одного разу на п’ять років, за винятком випадку, наведеного в абзаці другому цього пункту.

У разі коли протягом трьох місяців з моменту набрання чинності законодавчими актами, якими внесено зміни до законів щодо встановлення державного нагляду (контролю) у відповідній сфері господарської діяльності, не затверджені критерії розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику від провадження ними господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів, уніфікована форма акта перевірки з вичерпним переліком питань, заходи державного нагляду (контролю) стосовно таких суб’єктів господарювання не здійснюються.

8. У разі якщо органом державного нагляду (контролю) визначено одночасно центральний орган виконавчої влади та Раду міністрів Автономної Республіки Крим або місцеві органи виконавчої влади, критерії розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику від провадження ними господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів розробляються, а уніфікована форма акта перевірки з вичерпним переліком питань затверджується відповідним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у визначеній сфері.”.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1) у Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

назву і абзац перший статті 108 викласти у такій редакції:

“Стаття 108. Грубе порушення правил технічної експлуатації тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів

Грубе порушення правил технічної експлуатації тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (експлуатація машин з несправними гальмівною системою, рульовим керуванням, пристроями світлової та звукової сигналізації, тягово-зчіпним пристроєм, елементами коліс, системою випуску відпрацьованих газів, відсутнім протоколом перевірки технічного стану або з установленим на машині обладнанням, що не передбачене настановою підприємств — виробників щодо експлуатації для цієї машини) —”;

доповнити Кодекс статтею 16621 такого змісту:

“Стаття 16621. Порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Порушення встановленого законом порядку здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а саме:

порушення строків здійснення заходів державного нагляду (контролю);

порушення періодичності здійснення планових заходів державного нагляду (контролю);

проведення заходів державного нагляду (контролю) за відсутності підстав, установлених законом;

проведення планових заходів державного нагляду (контролю) без своєчасного письмового повідомлення або з порушенням строків подання такого повідомлення, якщо необхідність та строк зазначеного повідомлення встановлені законом;

проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) без отримання погодження відповідного центрального органу виконавчої влади, якщо його отримання є обов’язковим відповідно до закону;

здійснення заходів державного нагляду (контролю), які не містять перелік питань для проведення перевірки виконання вимог законодавства у сфері господарської діяльності;

порушення встановленого статтями 13—16 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” порядку відбору зразків;

проведення перевірки дотримання вимог законодавства, нагляд (контроль) за дотриманням якого не належить до компетенції органу державного нагляду (контролю), що встановлена законом;

висунення вимоги щодо надання документів, інформації, зразків продукції, що не стосуються предмета здійснення заходу державного нагляду (контролю);

ненадання або надання з порушенням установленого законом строку акта перевірки, складеного за результатами заходу державного нагляду (контролю), —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.”;

абзац перший статті 18827 викласти у такій редакції:

“Невиконання законних вимог державних інспекторів сільського господарства, неподання їм необхідної інформації або подання неправдивої інформації, а також вчинення перешкод для виконання покладених на них обов’язків —”;

у назві та абзаці першому статті 18838 слова “спеціально уповноваженого органу” замінити словами “центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику”;

доповнити Кодекс статтею 18843 такого змісту:

“Стаття 18843. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва

Залишення посадовою особою без розгляду подання посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, щодо усунення порушень закону про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, а так само несвоєчасне надання відповіді на таке подання, неподання необхідної інформації про проведені заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності або подання недостовірної інформації, довідок, документів, матеріалів, відомостей про такі заходи, створення перешкод у здійсненні покладених на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, повноважень, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.”;

статтю 221 після цифр “16618” доповнити цифрами “, 16621”, а після цифр “18841” —  цифрами “, 18843”;

у частині першій статті 244 слова “самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації” замінити словами “тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів”;

у пункті 1 частини першої статті 255:

абзац п’ятдесятий викласти в такій редакції:

“центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, державної регуляторної політики, державної політики у сфері ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (статті 16610, 16612, 16621, 18838, 18843);”;

доповнити пункт абзацом такого змісту:

“центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (частини перша, друга, дев’ята та десята статті 1666, стаття 16611).

2) у Кодексі України про надра (Відомості Верховної Ради України,
1994 р., № 36, ст. 340):

пункт 3 статті 10 виключити;

частину першу та другу статті 57 доповнити словами “, та на підставі рішення адміністративного суду”;

у частині третій статті 62:

у пункті 1 слова “припиняти всі види робіт” замінити словами “звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді припинення всіх видів робіт”;

у пункті 2 слова “зупиняти діяльність” замінити словами “звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді зупинення діяльності”;

у пункті 2 частини другої статті 63 слова “в порядку, встановленому законодавством України, припиняти роботи, пов’язані” замінити словами “звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді припинення робіт, пов’язаних”;

3) у Водному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 24, ст. 189):

у пункті 12 статті 81, у пункті 6 статті 9 та пункті 4 статті 10 слова “обмеження, тимчасова заборона” замінити словами “звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді обмеження, тимчасової заборони”;

у пункті 2 статті 152 слова “прийняття у встановленому порядку рішення про обмеження, тимчасову заборону” замінити словами “звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді обмеження, тимчасової заборони”;

частину другу статті 95 після слова “рішенням” доповнити словом “адміністративного”;

4) у Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3—4, ст. 27):

у частині першій статті 152:

абзац восьмий виключити;

в абзаці дев’ятому слова “забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами,” виключити;

у статті 143:

пункт “б” викласти у такій редакції:

“б) неусунення допущених порушень законодавства (засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем у строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі;”;

доповнити статтю пунктом “ж” такого змісту:

“ж) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров’ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у галузі земельних відносин;”;

5) у Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18—22, ст. 144):

частину третю статті 19 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 18—22, ст. 144) викласти у такій редакції:

“3. Держава здійснює контроль і нагляд за діяльністю суб’єктів господарювання у сферах, визначених законом.”.

у статті 246:

у частині другій слова “Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами” замінити словами “адміністративним судом”;

у частині четвертій слова “приймати обов’язкові рішення про” замінити словами “звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді”;

6) у Лісовому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 21, ст. 170):

у пункті 3 статті 292 слова “обмежує чи зупиняє (тимчасово) в установленому порядку діяльність” замінити словами “звертається до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді обмеження чи зупинення (тимчасово) в установленому порядку діяльності”;

у пункті 7 статті 31 слова “обмежують або тимчасово припиняють діяльність” замінити словами “звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді обмеження або тимчасового припинення діяльності”;

у пункті 12 статті 91 слова “приймати рішення про обмеження або заборону” замінити словами “звертатися до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді обмеження або заборони”;

у статті 109 слова “припиняють роботи, що здійснюються підприємствами, установами, організаціями і громадянами” замінити словами “припиняють роботи, що здійснюються громадянами, або звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді припинення робіт, що здійснюються підприємствами, установами і організаціями”;

7) у Законі України “Про охорону навколишнього природного середовища” (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 41, ст. 546; 1996 р., № 15, ст. 70; 2007 р., № 33, ст. 440; із змінами, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5456-VІ):

у частині першій статті 202:

у пункті “в” слова “обмеження чи зупинення” замінити словами “звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді обмеження чи зупинення”;

у пункті “є” слово “зупинка” замінити словами “звернення до адміністративного суду щодо застосування реагування у вигляді зупинки”;

пункт “ї” доповнити словами “, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом”;

частину третю статті 50 після слова “рішенням” доповнити словом “адміністративного”;

у частині третій статті 57 слова “така діяльність припиняється уповноваженими на те державними органами” замінити словами “уповноважені на те державні органи звертаються до адміністративного суду щодо застосування реагування у вигляді припинення такої діяльності”;

8) в абзаці дев’ятому частини першої статті 14 Закону України “Про основи містобудування” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 52, ст. 683; 2001 р., № 16, ст. 76; 2008 р., № 48, ст. 358; 2011 р., № 34, ст. 343) слово “зупинення” замінити словами “звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді зупинення”;

9) у частині четвертій статті 67 Основ законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19; із змінами, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5460-VІ) слова “які мають право у встановленому законодавчими актами порядку зупиняти діяльність цих закладів через порушення законодавства про охорону здоров'я або законних прав та інтересів громадян” замінити словами “в установленому законом порядку”;

10) у Законі України “Про дорожній рух” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 31, ст. 338; 2009 р., № 10—11, ст. 137; 2011 р., № 38, ст. 382; 2013 р., № 30, ст. 342, № 48, ст. 682; із змінами, внесеними законами України від 5 липня 2012 року № 5081-VI та від 20 листопада 2012 року № 5502-VI):

у статті 15:

у частині сьомій слова “та здійснює державний контроль за додержанням ними вимог законодавства у цій сфері” виключити;

доповнити статтю новою частиною восьмою такого змісту:

“Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, здійснює державний нагляд (контроль) за діяльністю навчальних закладів з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів незалежно від їх підпорядкування і форми власності.”.

У зв’язку з цим часини восьму — десяту вважати відповідно частинами дев’ятою — одинадцятою;

у частині дев’ятій слова “, та в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі” замінити словами “за участю спеціаліста центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду(контролю) в агропромисловому комплексі”;

у абзаці чотирнадцятому частини першої статті 521 слова “та здійснення державного контролю за додержанням ними вимог законодавства в цій сфері” виключити;

11) у статті 42 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 27, ст. 218; 2006 р., № 5—6, ст. 74; 2011 р., № 34, ст. 343):

1) пункти “а”, “б”, “в”, “г”, “ж” та “є” частини першої доповнити словами “, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом”;

2) у частині другій після слів “цієї статті” доповнити словами “, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом”;

12) у Законі України “Про пестициди і агрохімікати” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 14, ст. 91; 2004 р., № 26, ст. 362; 2013 р., № 46, ст. 640):

1) третє речення частини шостої статті 7, абзац четвертий, п’ятий частини першої та частину третю статті 17 доповнити словами “, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом”;

2) у частині другій статті 13 слова “центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики” замінити словами “центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища”;

3) абзац четвертий частини першої статті 162 виключити;

4) в абзаці п’ятому статті 163 слова “і агрохімікатів” замінити словами “, агрохімікатів та важких металів”, а після слів “грязях, ґрунтах” доповнити словами “, у тому числі на землях сільськогосподарського призначення”;

13) перше речення абзацу одинадцятого та абзац дванадцятий частини першої статті 15 Закону України “Про лікарські засоби” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 22, ст. 86; 2006 р., № 22, ст. 184; 2013 р., № 21, ст. 208; із змінами, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5460-VI) доповнити словами “, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом”;

14) у підпункті 3 пункту “б” частини першої статті 31 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170; 2007 р., № 34, ст. 444; 2008 р., № 48, ст. 358; 2010 р., № 34, ст. 486; 2011 р., № 34, ст. 343; із змінами, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5456-VІ) слово “зупинення” замінити словами “звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді зупинення”;

15) перше речення абзацу четвертого частини п’ятої, абзац сьомий частини сьомої статті 9 та частину третю статті 20 Закону України “Про електроенергетику” (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 1, ст. 1; 2003 р., № 52, ст. 378; 2008 р., № 27—28, ст. 253; 2012 р., № 22, ст. 210; 2013 р., № 22, ст. 214; із змінами, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5460-VІ та від 24 жовтня 2013 року № 663-VII) доповнити словами “, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом”;

16) У Законі України “Про племінну справу у тваринництві” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 6 - 7, ст. 37; 2003 р., № 23, ст. 145; 2010 р., № 37, ст. 494):

у частині другій статті 16 після абзацу першого доповнити абзацами такого змісту:

“здійснення ліцензування у сфері торгівлі племінними (генетичними) ресурсами, проведенні генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

здійснення державного контролю за племінною справою у тваринництві;”;

у абзаці шостому частини першої статті 19 слово “забороняти” замінити словами “звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді заборони”;

17) статтю 12 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 48, ст. 252) після слова “припинена” доповнити словами “адміністративним судом”;

18) у Законі України “Про питну воду та питне водопостачання” (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 16, ст. 112; 2007 р., № 33, ст. 440; 2010 р., № 49, ст. 571; 2012 р., № 7, ст. 53, № 42, ст. 526; із змінами, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5459-VI):

в абзаці четвертому статті 12 слова “обмеження, тимчасову заборону” замінити словами “звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді обмеження, тимчасової заборони”;

в абзаці десятому статті 13 слова “обмеження, тимчасова заборона” замінити словами “звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді обмеження, тимчасової заборони”

19) абзац п’ятий частини першої статті 39 Закону України “Про охорону праці” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 2, ст. 10; із змінами, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5459-VІ) доповнити словами “, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом”;

20) у Законі України “Про охорону земель” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 39, ст. 349; із змінами, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5462-VІ):

абзац п’ятий статті 9, абзац третій статті 12 та абзац сьомий статті 15 після слів “громадянами та” доповнити словами “звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді установлення обмежень (обтяжень) у використанні, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки”;

у пункті 1 частини першої статті 181:

абзац п’ятий виключити;

в абзаці шостому слова “забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами,” виключити;

у частині другій статті 45 слова “вживають заходів до” замінити словами “звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді”;

21) у пункті “а” статті 6 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 39, ст. 350; 2012 р., № 49, ст. 555):

абзац шостий виключити;

в абзаці сьомому слова “забруднення, засмічення відходами,” виключити;

22) у пункті 5 частини четвертої статті 18 Закону України “Про радіочастотний ресурс України” (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 48, ст. 526; 2010 р., № 34, ст. 482; 2012 р., № 7, ст. 53) слова “зупиняти або припиняти в установленому законодавством порядку експлуатацію” замінити словами “звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді зупинення або припинення в установленому законодавством порядку експлуатації”;

23) у Законі України “Про теплопостачання” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 28, ст. 373; 2012 р., № 22, ст. 210; із змінами, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5459-VІ):

1) абзац п’ятий частини п’ятої статті 14 викласти у такій редакції:

“звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації теплових, тепловикористальних установок та мереж через їх незадовільний технічний стан та/або організацію їх експлуатації. Підставою для такого зупинення є загроза життю або здоров’ю працівників і населення або наявність передумов для виникнення надзвичайних ситуацій техногенного  чи природного характеру.”;

2) частину другу статті 27 викласти у такій редакції:

“У разі порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища органи місцевого самоврядування і спеціально уповноважені органи виконавчої влади у межах своїх повноважень приймають рішення з урахуванням прав споживачів теплової енергії про звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання.”;

24) пункт 9 частини першої та пункт 5 частини другої статті 10 Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів” (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 50, ст. 533; 2010 р., № 46, ст. 540) доповнити словами “, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом”;

25) у Законі України “Про захист прав споживачів” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 7, ст. 84; 2012 р., № 2―3, ст. 3; 2013 р., № 21, ст. 208; із змінами, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5463-VІ):

у частині першій статті 26:

пункт 6 доповнити словами “, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом”;

пункт 7 доповнити абзацом такого змісту:

“Заборона реалізації такої продукції здійснюється з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття цих заходів адміністративним судом;”;

пункт 8 доповнити абзацом такого змісту:

“Припинення діяльності суб’єктів господарювання здійснюється з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття цих заходів адміністративним судом;”;

пункт 9 після слів “обслуговування споживачів” доповнити словами “з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом, та ”;

пункт 4 частини першої статті 28 доповнити словами “, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом”;

26) у Законі України “Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України” (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 47, ст. 464; 2010 р., № 38, ст. 511; 2011 р., № 29, ст. 272; із змінами, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5462-VI):

у частині другій статті 20 слова “та безпеки дорожнього руху, забезпечення контролю за виконанням законодавства у сфері захисту прав споживачів на придбану чи відремонтовану техніку, комплектуючі вузли і агрегати до неї, а також охорони праці та навколишнього середовища при її використанні” виключити;

у статті 21:

у частині першій:

пункти 1, 2, 4, 11 і 12 виключити;

абзац перший пункту 6 викласти у такій редакції:

“6) здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства суб’єктами господарювання, які здійснюють обов’язковий технічний контроль та ідентифікацію машин.”;

у пункті 9 слова “та експертної оцінки” виключити;

пункт 10 викласти у такій редакції:

“10) участь у роботі комісій з прийняття теоретичних і практичних іспитів на право керування машинами;”;

у частині другій:

в абзаці третьому слова “, охорони праці та охорони навколишнього природного середовища, загрожують життю і здоров’ю працюючих” виключити, доповнити словами “, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом”;

абзаци п’ятий — сьомий виключити;

абзац восьмий викласти у такій редакції:

“за грубе порушення трактористами-машиністами, операторами, іншими особами, які експлуатують машини, правил технічної експлуатації порушувати питання про позбавлення їх права керування машинами;”;

27) у Законі України “Про регулювання містобудівної діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343; 2012 р., № 29, ст. 345; із змінами, внесеними законами України від 16 жовтня 2012 року № 5459-VІ і від 20 листопада 2012 року № 5496-VІ):

частину другу статті 391 доповнити словами “, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом”;

у частині четвертій статті 41:

пункт 3 викласти у такій редакції:

“3) видавати обов’язкові до виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил;”;

пункт 9 доповнити словами “, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом”;

доповнити частину абзацом такого змісту:

“За результатами перевірки посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю мають право застосовувати заходи реагування у вигляді зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.”

28) у Законі України “Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів” (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 17, ст. 155; із змінами, внесеними Законом України від 16 жовтня 2012 року № 5462-VІ):

статтю 9 доповнити новим абзацом тридцять сьомим такого змісту:

“звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді зупинення діяльності, що провадиться з порушенням вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;”.

У зв’язку з цим абзаци тридцять сьомий – шістдесят перший вважати абзацами тридцять восьмим – шістдесят другим;

у абзаці сімнадцятому частини першої статті 10 слова “зупиняти діяльність” замінити словами “звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді зупинення діяльності”;

3. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України “Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб — підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності” (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 49, ст. 558).

4. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

              Голова
Верховної Ради України

 

 

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного нагляду (контролю) та визначення сфер державного нагляду (контролю)»

 

1. Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного нагляду (контролю) та визначення сфер державного нагляду (контролю)» (далі – законопроект) розроблено Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва.

Розроблення та прийняття законопроекту обумовлено необхідністю:

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення адміністративної відповідальності посадових осіб контролюючих органів за порушення порядку здійснення заходів державного нагляду (контролю);

визначення на законодавчому рівні переліку органів державного нагляду (контролю) та сфер їх нагляду (контролю). На сьогодні єдиного розуміння переліку сфер державного нагляду (контролю) та органів, відповідальних за здійснення державного нагляду (контролю), на державному рівні немає;

скорочення переліку відносин, пов'язаних зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, на які не поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон). На сьогодні більше 20 видів відносин не підпадають під дію Закону. Зазначені положення доцільно виключити як такі, що не відповідають політиці Президента України та Уряду щодо дерегуляції підприємницької діяльності;

обов’язкового розміщення на офіційних веб-сайтах органів державного нагляду (контролю) нормативно-правових актів, дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), та заборону перевіряти дотримання тих вимог, до яких не забезпечено вільний та безоплатний доступ суб’єктів господарювання. Так, досить часто органами державного нагляду (контролю) перевіряється дотримання вимог актів та документів, доступу до яких немає на офіційних сайтах Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади або, навіть, у мережі Інтернет. До таких, зокрема, належать акти, прийняті до 1991 року;

проведення комплексної планової перевірки суб’єкта господарювання протягом календарного року спільно усіма органами державного нагляду (контролю), які відповідно до закону можуть здійснювати такі заходи;

затвердження Кабінетом Міністрів України порядку формування та виконання планів проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю);

оприлюднення планів проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на офіційному веб-сайті органу державної влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, та на офіційних сайтах органів державного нагляду (контролю) до 20 грудня року, що передує плановому;

виключення з переліку підстав для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) звернень юридичних осіб та проведення таких заходів за зверненнями фізичних осіб у випадках, якщо у зверненні доведено, що внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства автору (авторам) звернення було завдано матеріальної шкоди або ж порушено гарантоване Конституцією України право на належні, безпечні і здорові умови праці, безпечне для життя і здоров'я довкілля, безпечність продукції, робіт і послуг. Варто зауважити, що зазначене використовується юридичними та фізичними особами для тиску на бізнес, усунення конкурентів;

створення інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), яка повинна містити відомості про суб'єктів господарювання, автоматичне віднесення суб'єктів господарювання до груп залежно від ступеня ризику від провадження господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів кожним із органів державного нагляду (контролю), які відповідно до закону можуть здійснювати такі заходи, а також відомості про всі проведені перевірки суб'єкта господарювання (планові та позапланові), зокрема про дату перевірки, посадових осіб органів державного нагляду (контролю), що брали участь у заході, підстави для проведення позапланової перевірки, а також інформацію, що міститься в акті перевірки, рішення органів державного нагляду (контролю) за результатами проведеної перевірки;

узгодженості законодавчих актів у частині реалізації змін щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт (надання послуг) відповідно до постанови адміністративного суду, а також щодо визначення випадків, коли обґрунтованість вжиття інших заходів реагування підлягає підтвердженню адміністративним судом;

неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю), наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади.

Крім того, Законом України "Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності" введено мораторій на перевірку суб’єктів господарювання, які використовують спрощену систему оподаткування. Цей Закону доцільно визнати таким, що втратив чинність, як такий що ставить у нерівні умови суб’єктів господарювання; штучно (адміністративними методами) зменшує кількість контрольних заходів; є проблемним для виконання контролюючими органами, які не можуть визначити самостійно, на якій системі оподаткування перебуває суб’єкт господарювання.

Таким чином, існує нагальна потреба удосконалення законодавства у сфері державного нагляду (контролю).

 

2 Мета і шляхи її досягнення

Метою проекту акта є удосконалення державного нагляду (контролю) на законодавчому рівні.

З цією метою частина третя статті 19 Господарського кодексу України, якою на сьогодні визначено сфери господарської діяльності, у яких держава здійснює контроль і нагляд викладається у новій редакції. Зокрема, запропоновано навести відсильну норму на Закон, яким визначити вичерпний перелік таких сфер та органів, відповідальних за здійснення державного нагляду (контролю).

Встановлюється на законодавчому рівні:

можливість притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб контролюючих органів за порушення ними порядку здійснення заходів державного нагляду (контролю);

конкретні діяння, які визнаватимуться адміністративними правопорушеннями у сфері державного нагляду (контролю);

повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері розвитку підприємництва, щодо контролю дотримання органами державного нагляду (контролю) вимог Закону; участі у заходах із здійснення державного нагляду (контролю), які проводяться іншими органами; складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Також пропонується викласти Закон у новій редакції, при цьому:

визначити на законодавчому рівні перелік органів державного нагляду (контролю) та сфери їх нагляду (контролю); скоротити перелік відносин, пов'язаних зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, на які не поширюється дія Закону;

передбачити обов’язкове розміщення на офіційних веб-сайтах органів державного нагляду (контролю) нормативно-правових актів, дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), та заборонити перевірку дотримання тих вимог, до яких не забезпечено вільний та безоплатний доступ суб’єктів господарювання;

здійснювати проведення комплексної планової перевірки суб’єкта господарювання протягом календарного року спільно усіма органами державного нагляду (контролю), які відповідно до Закону можуть здійснювати такі заходи;

затвердити Кабінетом Міністрів України порядок формування та виконання планів проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю);

зобов’язати органи державного нагляду (контролю) оприлюднювати плани проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на офіційному веб-сайті такого органу до 20 грудня року, що передує плановому;

виключити з переліку підстав для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) звернення юридичних осіб та проведення таких заходів за зверненнями фізичних осіб у випадках, якщо у зверненні обґрунтовано, що внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства автору (авторам) звернення було завдано матеріальної шкоди або ж порушено гарантоване Конституцією України право на належні, безпечні і здорові умови праці, безпечне для життя і здоров'я довкілля, безпечність продукції, робіт і послуг;

створити інтегровану автоматизовану систему державного нагляду (контролю), що забезпечуватиме інформаційну підтримку та супроводження державного нагляду (контролю).

Крім того, визнається таким, що втратив чинність, Закон України "Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності".

Також вносяться зміни до законодавчих актів України в частині усунення  дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю), узгодженості законодавчих актів щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт (надання послуг).

 

3. Правові аспекти

Правовими аспектами розроблення законопроекту є нормативно-правові акти, що діють у відповідній сфері суспільних відносин: Конституція України; Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кодекс України про надра, Водний кодекс України, Земельний кодекс України, Господарський кодекс України, Лісовий кодекс України; Закони України: «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про основи містобудування», «Про основи містобудування», «Основи законодавства України про охорону здоров'я», «Про дорожній рух», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про пестициди і агрохімікати», «Про лікарські засоби», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про електроенергетику», «Про племінну справу у тваринництві», «Про охорону атмосферного повітря», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про охорону праці», «Про охорону земель», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про радіочастотний ресурс України», «Про теплопостачання», «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про захист прав споживачів», «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, "Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності".

Реалізація акта передбачає внесення змін до вказаних законодавчих актів, викладення Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у новій редакції, та визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності".

 

4. Фінансово-економічне обґрунтування

Реалізація законопроекту не потребує видатків з Державного бюджету України.

 

5. Позиція заінтересованих органів

Законопроект потребує погодження центральними органам виконавчої влади.

 

6. Регіональний аспект

Законопроект не стосується питання розвитку адміністративно- територіальних одиниць.

 

61. Запобігання дискримінації

Законопроект не містить положення, що містять ознаки дискримінації.

 

7. Запобігання корупції

У законопроекті відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень. Законопроект не потребує проведення громадської антикорупційної експертизи.

 

8. Громадське обговорення

Законопроект оприлюднено на офіційному веб-сайті Держпідприємництва України з метою вивчення громадської думки, шляхом проведення моніторингу коментарів, відгуків, отримання позиції бізнесу.

 

9. Позиція соціальних партнерів

Законопроект не стосується соціально-трудової сфери.

 

10. Оцінка регуляторного впливу

Законопроект є регуляторним актом та сприятиме урегулюванню законодавства з питань організації державного нагляду (контролю).

 

11. Прогноз результатів

Прийняття законопроекту дозволить удосконалити державний нагляд (контроль), закріпити на законодавчому рівні вичерпний перелік сфер господарювання, які підлягають державному нагляду (контролю), та визначити органи державного нагляду (контролю), відповідальні за здійснення заходів державного нагляду (контролю), узгодить між собою законодавчі акти у сфері державного нагляду (контролю).

Основним результатом цього законопроекту є те, що його реалізація сприятиме розвитку конкуренції і зменшенню адміністративного тиску на суб'єктів господарювання, створить передумови для реального захисту інтересів суб’єктів господарювання шляхом встановлення адміністративної відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю) за порушення порядку здійснення заходів державного нагляду (контролю).

 

 

Т.в.о. Голови

Держпідприємництва України                                                   О.Ю. Потімков

 

 

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та визначення сфер, що підлягають державному нагляду (контролю)»

 

Зміст положення (норми) чинної редакції законодавчих актів

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта, запропонованого Держпідприємництвом

1

2

Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"

Цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

 

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:

державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій;

 

 

 

 

 

прийнятний ризик - соціально, економічно, технічно і політично обґрунтований ризик, який не перевищує гранично допустимого рівня;

ризик - кількісна міра небезпеки, що враховує ймовірність виникнення негативних наслідків від здійснення господарської діяльності та можливий розмір втрат від них;

спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом;

треті особи - юридичні та фізичні особи (адвокати, аудитори, члени громадських організацій, уповноважені представники організації роботодавців, їх об'єднань та інші), які залучаються суб'єктами господарювання або органами державного нагляду (контролю) в ході здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі нижчезазначені терміни вживаються в такому значенні:

державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, місцевих державних адміністрацій, фондів соціального страхування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

держатель інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, який здійснює контроль за виконанням заходів, пов'язаних із захистом інформації, що міститься в інтегрованій автоматизованій системі державного нагляду (контролю), затверджує порядок зберігання електронних відомостей, виконує інші функції із забезпечення функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю);

заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій;

інтегрована автоматизована система державного нагляду (контролю) — багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що забезпечує інформаційну підтримку та супроводження державного нагляду (контролю);

прийнятний ризик - соціально, економічно, технічно і політично обґрунтований ризик, який не перевищує гранично допустимого рівня;

ризик - кількісна міра небезпеки, що враховує ймовірність виникнення негативних наслідків від здійснення господарської діяльності та можливий розмір втрат від них;

спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом;

треті особи - юридичні та фізичні особи (адвокати, аудитори, члени громадських організацій, уповноважені представники організації роботодавців, їх об'єднань та інші), які залучаються суб'єктами господарювання в ході здійснення заходів державного нагляду (контролю).

Стаття 2. Сфера дії цього Закону

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Стаття 2. Сфера дії цього Закону

1. Дія цього Закону поширюється на відносини, пов’язані із здійсненням державного нагляду (контролю) в таких сферах:

1) агропромислового комплексу, а саме:

охорони прав на сорти рослин (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);

насінництва та розсадництва (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);

карантину рослин (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин);

державного ветеринарно-санітарного контролю (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини);

захисту рослин (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту рослин);

племінної справи у тваринництві (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) за племінною справою у тваринництві);

рибного господарства (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства);

діяльності із зберігання зерна та продуктів його переробки (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);

ведення виноградників та виробництва винограду, вина та інших продуктів виноробства (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);

дотримання заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);

виробництва та обігу органічної продукції (сировини) (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);

використання та охорони земель (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);

проведення робіт із землеустрою, землеоціночних робіт та земельних торгів, топографо-геодезичної і картографічної діяльності (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин);

ведення мисливського господарства та мисливства (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері мисливського господарства);

експлуатації та технічного стану тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі);

2) охоронної діяльності та забезпечення громадської безпеки, а саме:

охоронної діяльності (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби із злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки);

виробництва та ремонту вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівлі вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби із злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки);

виробництва спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продажу (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби із злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки);

3) охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, а саме:

використання та охорони земель водного фонду, лісогосподарського, рекреаційного, природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

охорони атмосферного повітря (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

охорони, захисту, використання та відтворення лісів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

охорони, утримання і використання зелених насаджень (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

використання, охорони і відтворення рослинного світу (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

охорони, раціонального використання та відтворення тваринного світу (крім водних біоресурсів) (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

створення, поповнення, зберігання, використання та державного обліку зоологічних, ботанічних колекцій і торгівлі ними (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

збереження об’єктів рослинного та тваринного світу, занесених до Червоної та Зеленої книг України, формування, збереження і використання екологічної мережі (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

природно-заповідного фонду (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

використання та охорони надр (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

поводження з відходами (крім радіоактивних) та небезпечними хімічними речовинами (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

хімічних джерел струму в частині забезпечення екологічної безпеки виробництва хімічних джерел струму та утилізації відпрацьованих хімічних джерел струму, ведення обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

дотримання умов спеціального використання природних ресурсів (крім водних біоресурсів), (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

біологічної та генетичної безпеки щодо біологічних об’єктів природного середовища під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритій системі (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

екологічної та радіаційної безпеки у пунктах пропуску через державний кордон і в зоні діяльності митниць призначення та відправлення під час імпорту, експорту та транзиту вантажів і транспортних засобів, у тому числі суден (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів);

геологічного вивчення та раціонального і ефективного використання надр (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр);

4) виробництва товарів і послуг, а саме:

метрології (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері стандартизації, метрології та сертифікації);

формування, встановлення та застосування цін (тарифів) (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами);

виробництва, випуску і реалізації продукції (робіт, послуг) (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів);

експорту (імпорту) дисків для лазерних систем зчитування, матриць (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну зовнішньоекономічну політику);

розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного розвитку, промислової політики та оборонного замовлення);

5) промислової безпеки, охорони праці, здійснення державного гірничого нагляду, використання та охорони надр, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а саме:

промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт суб’єктами господарювання, які відповідно до законодавства використовують найману працю (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення);

ведення робіт з геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, а також використання і переробки мінеральної сировини (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення);

безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення);

безпечного проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення);

функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об’єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об’єктів Єдиної газотранспортної системи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення);

діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об’єктами (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду, державного регулювання у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення);

6) промисловості, а саме:

заготівлі, переробки, металургійної переробки металобрухту кольорових і чорних металів (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику);

7) енергетики, а саме:

торгівлі рідким паливом з біомаси (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах);

діяльності, пов’язаної з виробництвом, передачею та постачанням енергії, а також з використанням енергії для власних потреб суб’єктами електроенергетики та споживачами енергії в частині технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічної експлуатації енергетичного обладнання споживачів енергії та суб’єктів електроенергетики, випробування та ремонту енергоустановок і мереж, режимів постачання та споживання електричної і теплової енергії, виконання робіт з проектування енергоустановок і мереж (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики та теплопостачання);

діяльності суб’єктів господарювання з виробництва електричної енергії; передачі та розподілу електричної енергії; постачання електричної енергії; транспортування та розподілу природного газу; постачання природного газу; зберігання природного газу; транспортування нафти та нафтопродуктів трубопроводами; виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях, когенераційних установках та установках із використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії; комбінованого виробництва теплової і електричної енергії щодо дотримання ліцензійних умов (національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики);

діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування її магістральними та місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами) (національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг);

діяльності з виробництва теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування її магістральними та місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами) (Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольськаї міські державні адміністрації);

введення в дослідно-промислову або промислову розробку родовищ нафти і газу (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах);

реалізації проектів дослідно-промислової або промислової розробки родовищ нафти і газу (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному та нафтогазовому комплексах);

8) радіаційної безпеки, а саме:

радіаційної безпеки під час провадження діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких звільняється від ліцензування (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки використання ядерної енергії);

9) транспорту та туризму, а саме:

туроператорської діяльності (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері туризму та курортів);

морського та річкового транспорту (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки на морському та річковому транспорті);

міського електричного транспорту (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті);

автомобільного транспорту (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті);

залізничного транспорту (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті);

10) охорони культурної спадщини, культури, науки та освіти, а саме:

дотримання вимог законодавства про охорону культурної спадщини під час провадження господарської діяльності на об’єктах культурної спадщини, їх територіях, у зонах охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини);

дотримання вимог законодавства щодо стану утримання об’єктів культурної спадщини, які перебувають у власності, користуванні чи управлінні суб’єктів господарювання (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини);

використання об’єктів права інтелектуальної власності, крім об’єктів авторського права і суміжних прав (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності);

фізичної культури і спорту (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фізичної культури та спорту);

надання освітніх послуг (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти шляхом здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів та місцеві органи управління освітою);

11) техногенної та пожежної безпеки, а саме:

техногенної та пожежної безпеки (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки);

12) охорони здоров’я, а саме:

медичної практики та народної медицини (цілительство) (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я);

переробки донорської крові та її компонентів, виготовлення з них препаратів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань);

виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, медичної техніки і виробів медичного призначення);

культивування рослин, які містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей, розроблення, виробництва, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізації (відпуску), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу);

санітарного та епідемічного благополуччя населення (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення);

забезпечення якості питної води (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування);

13) житлово-комунального господарства та архітектурно-будівельного контролю, а саме:

централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами) (національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг);

централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах, що не перевищують рівень, який встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами) (Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації);

дотримання вимог щодо технічного стану централізованого питного водопостачання, використання та охорони джерел і систем питного водопостачання (Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації);

благоустрою населених пунктів (місцеві державні адміністрації);

поховання (місцеві державні адміністрації);

поводження з побутовими відходами (місцеві державні адміністрації);

надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (органи місцевого самоврядування);

державного архітектурно-будівельного контролю (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, житлово-комунального господарства);

14) зайнятості населення, трудової міграції та трудових відносин, а саме:

надання послуг з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення);

надання послуг з посередництва у працевлаштуванні в Україні (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення);

наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення);

виконання вимог законодавства про працю (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення);

працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення);

дотримання законодавства щодо реклами про вакансії (прийом на роботу) (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення);

працевлаштування інвалідів (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення);

застосування праці іноземців, осіб без громадянства, осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення);

контролю за додержанням законодавства про призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав та гарантій застрахованих осіб (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, на випадок безробіття в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб);

15) державного пробірного контролю, випуску та проведення лотерей, виготовлення бланків цінних паперів та документів і бланків документів суворого обліку, а саме:

випуску та проведення лотерей (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з випуску і проведення лотерей);

виготовлення бланків цінних паперів та документів і бланків документів суворого обліку (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності);

господарської діяльності (крім видобутку) з дорогоцінними металами, дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення, напівдорогоцінним камінням, пов’язаної з виробництвом таких металів і каміння, виготовленням виробів з них, збиранням та первинною обробкою їх відходів і брухту, торгівлі такими металами і камінням у сирому і обробленому вигляді та виробами з них (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю);

торгівлі ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю);

16) митної справи, а саме:

митної брокерської діяльності, експлуатації магазину безмитної торгівлі, митного складу, вільної митної зони комерційного або сервісного типу, складу тимчасового зберігання та вантажного митного комплексу (центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну митну політику);

17) архівної справи, діловодства, створення і функціонування державної системи страхового фонду документації та захисту персональних даних, а саме:

створення, формування, ведення та використання страхового фонду документації (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері функціонування державної системи страхового фонду документації);

забезпечення захисту персональних даних (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту персональних даних);

18) захисту інформації, а саме:

надання послуг у галузі електронного цифрового підпису (спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації спеціального зв’язку та захисту інформації);

19) космічної діяльності, а саме:

розроблення, випробування, виробництва, експлуатації ракет-носіїв, космічних апаратів, наземного комплексу управління космічними апаратами та їх складовими частинами (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері космічної діяльності);

20) національної безпеки, а саме:

впровадження, ввезення, вивезення голографічних захисних елементів (Служба безпеки України);

розроблення, виготовлення спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв’язку, інших засобів негласного отримання інформації, торгівлі ними (Служба безпеки України);

21) загальнообов’язкового державного соціального страхування, а саме:

загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань);

загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності);

використання роботодавцями та безробітними коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції);

22) збирання та використання інформації, з якої складається кредитна історія, а саме:

збору, оброблення, зберігання, захисту та використання інформації, з якої складається кредитна історія (національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг);

23) зв’язку та інформатизації, а саме:

телекомунікації, радіочастотного ресурсу та надання послуг поштового зв’язку (національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації);

24) телебачення і радіомовлення, інформаційної та видавничої сфери, а саме:

провадження діяльності у сфері телебачення і радіомовлення (Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення);

провадження діяльності у видавничій сфері (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері телебачення і радіомовлення, інформаційній та видавничій сфері).

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства та касових операцій, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, використанням державного та комунального майна, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб'єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, телекомунікації, поштовий зв'язок, радіочастотний ресурс України, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, державного контролю та нагляду в галузі цивільної авіації, державного нагляду (контролю) за дотриманням ліцензійних умов транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподілу, постачання природного газу, зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із зберігання природного газу.

2. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час:

здійснення заходів валютного контролю, банківського і страхового нагляду, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання на ринках фінансових послуг, у тому числі на ринках цінних паперів та похідних (деривативів);

здійснення контролю за діяльністю суб’єктів фінансового моніторингу;

здійснення контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства та касових операцій, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків;

використання державного та комунального майна;

здійснення заходів митного контролю, крім контролю за окремими видами діяльності підприємств;

здійснення державного експортного контролю;

здійснення державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації;

здійснення державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки, крім здійснення такого нагляду під час діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензування;

здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про авторське право і суміжні права;

здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у галузі криптографічного захисту інформації (крім послуг електронного цифрового підпису), торгівлі криптосистемами і засобами криптографічного захисту інформації та технічного захисту інформації (згідно з переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України);

здійснення контролю за виробництвом і обігом спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції.

3. Забороняється здійснювати будь-які заходи державного нагляду (контролю) у сферах державного нагляду (контролю), які не зазначені у цій статті.

Стаття 3. Основні принципи державного нагляду (контролю)

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:

пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;

підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;

рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;

гарантування прав суб'єкту господарювання;

об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю);

наявності підстав, визначених законом, для здійснення державного нагляду (контролю);

відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю);

неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю);

невтручання органу державного нагляду (контролю) у статутну діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;

відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства;

дотримання умов міжнародних договорів України;

незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян;

наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади.

Стаття 3. Основні принципи державного нагляду (контролю)

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:

пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності;

підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади;

рівності прав і законних інтересів усіх суб'єктів господарювання;

гарантування прав суб'єкту господарювання;

об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю);

наявності підстав, визначених законом, для здійснення державного нагляду (контролю);

відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю);

неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю);

невтручання органу державного нагляду (контролю) у статутну діяльність суб'єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону;

відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб'єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства;

дотримання умов міжнародних договорів України;

незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об'єднань громадян;

наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади.

 

Розділ IІ

ПРОЦЕДУРА ПРОВЕДЕННЯ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ (КОНТРОЛЮ)

Стаття 4. Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю)

1. Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

2. Державний нагляд (контроль) може здійснюватися комплексно кількома органами державного нагляду (контролю), якщо їхні повноваження на здійснення чи участь у комплексних заходах передбачені законом. Такі заходи проводяться за спільним рішенням керівників відповідних органів державного нагляду (контролю).

3. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

4. Виключно законами встановлюються:

органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

спосіб здійснення державного нагляду (контролю);

санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

5. Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Заходи реагування, обґрунтованість яких має бути підтверджена адміністративним судом, не застосовуються, а відповідний розпорядчий документ підлягає негайному скасуванню органом державного нагляду (контролю) у разі, якщо:

1) орган державного нагляду (контролю) в установлений цим Законом строк не звернувся до адміністративного суду з відповідним позовом;

2) позовну заяву повернено органу державного нагляду (контролю) ухвалою адміністративного суду, і така ухвала набрала законної сили;

3) адміністративний суд ухвалив постанову, якою відмовив органу державного нагляду (контролю) у підтвердженні обґрунтованості вжиття заходів реагування, або постанову про відсутність підстав для вжиття таких заходів, і така постанова набрала законної сили;

4) протягом 30 робочих днів з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа про вжиття заходів реагування їх обґрунтованість не буде підтверджено постановою адміністративного суду, що набрала законної сили.

Застосовані адміністративним судом заходи реагування за позовом органу державного нагляду (контролю), а також вжиті органом державного нагляду (контролю) заходи, обґрунтованість яких підтверджена адміністративним судом, скасовуються адміністративним судом у порядку, встановленому процесуальним законом.

6. Посадовій особі органу державного нагляду (контролю) забороняється здійснювати державний нагляд (контроль) щодо суб'єктів господарювання, з якими (або із службовими особами яких) посадова особа перебуває в родинних стосунках.

7. У разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого відповідно до закону, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.

8. Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

9. Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.

10. Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

11. Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

12. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

13. Діяльність органів державного нагляду (контролю), пов'язана зі збором інформації, метою якого є отримання відомостей про масові явища та процеси, що відбуваються у сфері господарської діяльності, не вважається заходами державного нагляду (контролю).

14. Під час здійснення державного нагляду (контролю) посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані зберігати комерційну таємницю суб'єкта господарювання.

Інформація, доступ до якої обмежено законом, одержана посадовою особою органу державного нагляду (контролю) під час здійснення державного нагляду (контролю), може використовуватися виключно в порядку, встановленому законом.

Органи державного нагляду (контролю) забезпечують спеціальний режим захисту та доступу до інформації, що є комерційною таємницею, згідно з вимогами закону.

Частина 15 відсутня.

Стаття 4. Загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю)

1. Державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

2. Заходи державного нагляду (контролю) можуть бути планові та позапланові.

 

 

 

 

3. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб'єкта господарювання, встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку.

4. Виключно законами встановлюються:

органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

спосіб здійснення державного нагляду (контролю);

санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

5. Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Заходи реагування, обґрунтованість яких має бути підтверджена адміністративним судом, не застосовуються, а відповідний розпорядчий документ підлягає негайному скасуванню органом державного нагляду (контролю) у разі, якщо:

1) орган державного нагляду (контролю) в установлений цим Законом строк не звернувся до адміністративного суду з відповідним позовом;

2) позовну заяву повернено органу державного нагляду (контролю) ухвалою адміністративного суду, і така ухвала набрала законної сили;

3) адміністративний суд ухвалив постанову, якою відмовив органу державного нагляду (контролю) у підтвердженні обґрунтованості вжиття заходів реагування, або постанову про відсутність підстав для вжиття таких заходів, і така постанова набрала законної сили;

4) протягом 30 робочих днів з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа про вжиття заходів реагування їх обґрунтованість не буде підтверджено постановою адміністративного суду, що набрала законної сили.

Застосовані адміністративним судом заходи реагування за позовом органу державного нагляду (контролю), а також вжиті органом державного нагляду (контролю) заходи, обґрунтованість яких підтверджена адміністративним судом, скасовуються адміністративним судом у порядку, встановленому процесуальним законом.

6. Посадовій особі органу державного нагляду (контролю) забороняється здійснювати державний нагляд (контроль) щодо суб'єктів господарювання, з якими (або із службовими особами яких) посадова особа перебуває в родинних стосунках.

7. У разі якщо норми законів чи інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до законів, припускають неоднозначне тлумачення прав і обов'язків суб'єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, рішення приймається на користь суб'єкта господарювання.

8. Органи державного нагляду (контролю) та суб'єкти господарювання мають право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

9. Невиконання приписів, розпоряджень та інших розпорядчих документів органу державного нагляду (контролю) тягне за собою застосування штрафних санкцій до суб'єкта господарювання згідно із законом.

10. Посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з'ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь-яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

11. Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

12. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить запис до відповідного журналу суб'єкта господарювання (за його наявності).

13. Діяльність органів державного нагляду (контролю), пов'язана зі збором інформації, метою якого є отримання відомостей про масові явища та процеси, що відбуваються у сфері господарської діяльності, не вважається заходами державного нагляду (контролю).

14. Під час здійснення державного нагляду (контролю) посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані зберігати комерційну таємницю суб'єкта господарювання.

Інформація, доступ до якої обмежено законом, одержана посадовою особою органу державного нагляду (контролю) під час здійснення державного нагляду (контролю), може використовуватися виключно в порядку, встановленому законом.

Органи державного нагляду (контролю) забезпечують спеціальний режим захисту та доступу до інформації, що є комерційною таємницею, згідно з вимогами закону.

15. Органи державного нагляду (контролю) визначають вичерпні переліки питань для здійснення заходів державного нагляду (контролю) та вносять їх на розгляд органу, що формує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

Уніфіковані форми актів з вичерпним переліком питань, що складаються за результатами заходів державного нагляду (контролю), затверджуються розпорядчим документом органу, що формує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю).

У межах переліку питань кожен орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу повинен визначити питання, щодо яких здійснюватиметься державний нагляд (контроль). Орган державного нагляду (контролю) не має права перевіряти питання, що не входять до такого переліку питань.

Органи державного нагляду (контролю) розміщують на своїх офіційних веб-сайтах уніфіковані форми актів з переліком питань для їх здійснення, що складаються за результатами заходів державного нагляду (контролю), а також тексти нормативно-правових актів, на підставі яких складено питання, що підлягають перевірці.

У разі коли до нормативно-правового акта не забезпечено вільний та безоплатний доступ суб’єктів господарювання шляхом його публікації на офіційному веб-сайті органу державного нагляду (контролю), під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) забороняється перевіряти дотримання вимог, установлених таким актом.

Стаття 5. Планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю)

1. Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.

2. Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), відносяться до одного з трьох ступенів ризику: з високим, середнім та незначним.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності і періодичність проведення планових заходів, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначаються переліки питань для здійснення планових заходів, які затверджуються його наказом.

У межах переліку питань кожен орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу має визначити ті питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль).

Уніфіковані форми актів, в яких передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику, затверджуються органом державного нагляду (контролю) і публікуються в мережі Інтернет у порядку, визначеному законодавством.

Орган державного нагляду (контролю) оприлюднює критерії та періодичність проведення планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) шляхом розміщення інформації в мережі Інтернет у порядку, визначеному законодавством.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3. Щорічно до 1 квітня орган державного нагляду (контролю) готує звіт про виконання річного плану (квартальних планів) державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання за попередній рік і оприлюднює його в мережі Інтернет.

 

 

 

 

 

4. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити:

дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

найменування органу державного нагляду (контролю).

 

 

 

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

5. Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

Стаття 5. Планові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю)

 

 

 

 

 

1. Орган державного нагляду (контролю) визначає у віднесеній до його відання сфері критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб'єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високого, середнього та незначного.

Залежно від ступеня ризику органом державного нагляду (контролю) визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням органу державного нагляду (контролю).

Виключити

 

 

 

Виключити

 

 

 

Виключити

 

 

 

 

Орган державного нагляду (контролю) розміщує відповідні акти Кабінету Міністрів України, якими затверджуються критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, на своєму офіційному веб-сайті не пізніше наступного робочого дня після набрання ними чинності.

2. Орган державного нагляду (контролю) визначає щороку до 1 листопада перелік суб’єктів господарювання, які підлягають плановим заходам державного нагляду (контролю) у плановому році.

У разі коли один суб’єкт господарювання підлягає плановим заходам державного нагляду (контролю), що здійснюється одночасно кількома органами державного нагляду (контролю) протягом календарного року, такі заходи проводяться комплексно за спільним рішенням керівників відповідних органів державного нагляду (контролю).

Координація роботи органів державного нагляду (контролю) щодо проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю), створення та ведення реєстру перевірок здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Плани проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю) публікуються до 20 грудня року, що передує плановому, на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, та на офіційних веб-сайтах органів державного нагляду (контролю).

Забороняється проведення планових заходів державного нагляду (контролю) щодо одного суб’єкта господарювання протягом календарного року окремо різними органами державного нагляду (контролю), за винятком випадків, передбачених актами законодавства.

3. Щорічно до 1 квітня орган державного нагляду (контролю) готує звіт про виконання річного плану державного нагляду (контролю) суб'єктів господарювання за попередній рік і оприлюднює його на офіційному сайті в мережі Інтернет.

У звіті міститься узагальнена інформація про результати проведених заходів державного нагляду (контролю), виявлені типові порушення та роз’яснення щодо змісту відповідних вимог нормативно-правових актів.

4. Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити:

дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

найменування органу державного нагляду (контролю), що проводить плановий захід, а в разі комплексної перевірки - найменування органів державного нагляду (контролю), що беруть участь у плановому заході.

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органів державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

5. Строк здійснення планового заходу не може перевищувати п'ятнадцяти робочих днів, а для суб'єктів малого підприємництва - п'яти робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення планового заходу не допускається.

Стаття 6. Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю)

1. Підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення;

 

 

 

 

 

 

неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

3. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

4. Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Стаття 6. Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю)

1. Підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

акт про виявлення недостовірних відомостей у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання;

перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу державного нагляду (контролю);

обґрунтоване звернення фізичної особи (фізичних осіб) про те, що внаслідок порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства такій особі (особам) було завдано матеріальної шкоди або ж порушено гарантоване Конституцією України право на належні, безпечні і здорові умови праці, безпечне для життя і здоров’я навколишнього природного середовища, безпечність продукції, робіт і послуг. Позаплановий захід у такому випадку здійснюється тільки за наявності згоди відповідного центрального органу виконавчої влади на його проведення, наданої за кожним зверненням окремо;

неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Під час проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) уніфіковані форми актів застосовуються в межах питань, які стали підставою для проведення перевірки.

У разі наявності підстав для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) щодо одного суб’єкта господарювання одночасно кількома органами державного нагляду (контролю) такі заходи можуть здійснюватися комплексно за спільним рішенням керівників відповідних органів державного нагляду (контролю).

2. Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

 

3. Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

4. Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів, якщо інше не передбачено законом.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Відсутня

Стаття 7. Інтегрована автоматизована система державного нагляду (контролю)

1. Завданням інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) є:

інформаційна підтримка основних процесів діяльності органів державного нагляду (контролю);

доступність та систематизація нормативно-правових актів, дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

автоматизація розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику від провадження ними господарської діяльності;

збирання, накопичення, систематизація, обробка та узагальнення інформації у сфері державного нагляду (контролю);

координація роботи органів державного нагляду (контролю) щодо проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю);

підтвердження кваліфікації та компетенції посадових осіб органів держаного нагляду (контролю) у відповідній сфері правого регулювання;

зменшення витрат часу на проведення заходів державного нагляду (контролю) шляхом можливості проведення підготовчої роботи та отримання відомостей про діяльність суб’єкта господарювання та про попередні заходи державного нагляду (контролю);

моніторинг ефективності та законності здійснення державного нагляду (контролю).

2. Інтегрована автоматизована система державного нагляду (контролю) складається із:

відомостей про суб’єктів господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю), у тому числі про розподіл суб’єктів господарювання за ступенями ризику шляхом їх автоматичного віднесення до груп залежно від ступеня ризику від провадження ними господарської діяльності та періодичність проведення планових заходів кожним з органів державного нагляду (контролю), які відповідно до закону можуть здійснювати такі заходи;

нормативно-правової бази за кожною сферою державного нагляду (контролю), яка складається з нормативно-правових актів, дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), а також документів, що визначають повноваження органів державного нагляду (контролю);

річних планів проведення заходів державного нагляду (контролю) та плану проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю);

наказів (рішень) про здійснення планового (позапланового) заходу та посвідчень (направлень) на проведення заходу;

відомостей про проведені заходи державного нагляду (контролю), у тому числі про дату проведення заходу, посадових осіб органів державного нагляду (контролю), що брали участь у заході, підстави для проведення позапланової перевірки, інформацію, що міститься в акті перевірки, рішення органів державного нагляду (контролю) за результатами проведеної перевірки тощо.

3. Органи державного нагляду (контролю) зобов’язані вносити відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кожному заходу державного нагляду (контролю) присвоюється реєстраційний код (літерне та цифрове позначення відомостей) у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Органи державного нагляду (контролю) реєструють накази (рішення) про здійснення планового (позапланового) заходу та посвідчення (направлення) на проведення заходу до початку заходу.

Проведення заходу державного нагляду (контролю) без внесення відомостей до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) не допускається.

Відомості про результати проведених заходів державного нагляду (контролю) вносяться до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) посадовими особами органів державного нагляду (контролю) у порядку та строки, визначені Кабінетом Міністрів України.

4. Відомості інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) господарської діяльності.

Загальний доступ до відомостей інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) господарської діяльності забезпечується з дотриманням вимог абзаців четвертого - шостого цієї частини.

Для реалізації права доступу до відомостей інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування цих відомостей.

Доступ до відомостей інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) усіх осіб є гарантованим та безкоштовним. Будь-які обмеження права вільного користування відомостей інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) не допускаються, крім випадків, визначених цим Законом.

Право на доступ до відомостей інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) мають посадові чи службові особи, визначені порядком ведення та функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

Посадові особи органів державного нагляду (контролю) мають право на доступ до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Доступ посадових осіб органів державного нагляду (контролю) до державної таємниці, що міститься в інтегрованій автоматизованій системі державного нагляду (контролю), забезпечується відповідно до Закону України "Про державну таємницю".

5. Відомості, внесені до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), повинні захищатись відповідно до вимог законодавства у сфері захисту інформації. Сукупність вжитих заходів із захисту інформації має забезпечувати збереження, цілісність та належний порядок доступу до відомостей внесених до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

Не допускається вилучення відомостей з інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю).

6. Ведення та функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю) здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 7. Розпорядчі документи органів державного нагляду (контролю)

1. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

2. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

3. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід;

 

 

 

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

4. Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

5. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

6. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

7. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

8. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

9. Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником.

Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості:

дату складення;

тип заходу (плановий чи позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

термін усунення порушень;

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;

прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

10. У разі якщо обґрунтованість заходів реагування, зазначених у розпорядчих документах щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), відповідно до закону має бути підтверджена адміністративним судом, зазначені в таких документах строки усунення виявлених порушень, застосування до суб'єкта господарювання санкцій обраховуються з дня набрання законної сили постановою адміністративного суду про підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування.

Стаття 8. Розпорядчі документи органів державного нагляду (контролю)

1. Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

2. На підставі наказу (рішення) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

3. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються:

найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід;

найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід;

місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід;

номер і дата наказу (рішення), на виконання якого здійснюється захід;

реєстраційний код (літерне та цифрове позначення відомостей), що присвоєний заходу з інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю);

перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові;

дата початку та дата закінчення заходу;

тип заходу (плановий або позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо);

підстави для здійснення заходу;

предмет здійснення заходу;

інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

4. Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

5. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

6. За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості:

дату складення акта;

тип заходу (плановий або позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

предмет державного нагляду (контролю);

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).

7. На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

8. Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

9. Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) або його заступником.

Розпорядження може передбачати застосування до суб'єкта господарювання санкцій, передбачених законом.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, повинен містити такі відомості:

дату складення;

тип заходу (плановий чи позаплановий);

вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

термін усунення порушень;

найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання, а також прізвище, ім'я та по батькові його керівника чи уповноваженої ним особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід;

прізвище, ім'я та по батькові інших осіб, які взяли участь у здійсненні заходу.

Розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень складається у двох примірниках: один примірник не пізніше п'яти робочих днів з дня складення акта надається суб'єкту господарювання чи уповноваженій ним особі для виконання, а другий примірник з підписом суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи щодо погоджених термінів усунення порушень вимог законодавства залишається в органі державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи від отримання розпорядчого документа щодо усунення порушень вимог законодавства він направляється рекомендованим листом, а на копії розпорядчого документа, який залишається в органі державного нагляду (контролю), проставляються відповідний вихідний номер і дата направлення.

Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.

10. У разі якщо обґрунтованість заходів реагування, зазначених у розпорядчих документах щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), відповідно до закону має бути підтверджена адміністративним судом, зазначені в таких документах строки усунення виявлених порушень, застосування до суб'єкта господарювання санкцій обраховуються з дня набрання законної сили постановою адміністративного суду про підтвердження обґрунтованості вжиття заходів реагування.

 

Розділ IІІ

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ СТОРІН

Стаття 8. Повноваження органу державного нагляду (контролю)

1. Орган державного нагляду (контролю) в межах  повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, які перешкоджають   здійсненню державного нагляду (контролю);

відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

накладати штрафні санкції та вживати  заходи,  передбачені законом.

2. Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані:

повно, об'єктивно та неупереджено  здійснювати  державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із  суб'єктами господарювання;

не втручатися і  не  перешкоджати  здійсненню  господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю),  якщо  це  не  загрожує  життю  та здоров'ю людей,  не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;

забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці суб'єкта господарювання, що стає доступною  посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю);

 

 

ознайомити керівника суб'єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;

надавати суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо здійснення державного нагляду (контролю).

Стаття 9. Повноваження органу державного нагляду (контролю)

1. Орган державного нагляду (контролю) в межах  повноважень, передбачених законом, під час здійснення  державного  нагляду (контролю) має право:

вимагати від суб'єкта господарювання усунення   виявлених порушень вимог законодавства;

вимагати припинення дій, які перешкоджають  здійсненню державного нагляду (контролю);

відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного  нагляду (контролю), відповідно до закону;

надавати (надсилати) суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків;

накладати штрафні  санкції  та  вживати  заходи,  передбачені законом.

2. Органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов'язані:

повно, об'єктивно  та   неупереджено  здійснювати  державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом;

дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із  суб'єктами господарювання;

не втручатися  і  не  перешкоджати  здійсненню  господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю),  якщо  це  не  загрожує  життю  та здоров'ю людей,  не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж;

забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці суб'єкта господарювання,  що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю);

вносити відомості до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю);

ознайомити керівника суб'єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом;

надавати суб'єкту господарювання консультаційну допомогу щодо здійснення державного нагляду (контролю);

дотримуватися встановлених законом принципів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

не перешкоджати праву суб’єктів господарювання на громадський захист;

виконувати законні вимоги посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, щодо усунення порушень законодавства про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

подавати центральному органові виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, достовірну інформацію, документи і матеріали про проведені заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

сприяти здійсненню покладених на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, повноважень.

Стаття 9. Відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю)

За невиконання вимог законодавства, а також завдання неправомірними діями збитків суб'єкту господарювання орган державного нагляду (контролю), його посадові особи несуть відповідальність згідно із законом.

Збитки, завдані суб'єкту господарювання неправомірними діями посадових осіб органів державного нагляду (контролю), підлягають відшкодуванню у встановленому законом порядку.

Стаття 10. Відповідальність посадових осіб органу державного нагляду (контролю)

За невиконання вимог законодавства, а також завдання неправомірними діями збитків суб'єкту господарювання орган державного нагляду (контролю), його посадові особи несуть відповідальність згідно із законом.

Збитки, завдані суб'єкту господарювання неправомірними діями посадових осіб органів державного нагляду (контролю), підлягають відшкодуванню у встановленому законом порядку.

Відсутня

Стаття 11. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, належить:

підготовка та подання в установленому порядку пропозицій щодо формування державної політики з питань здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

розроблення та погодження проектів нормативно-правових актів з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

вивчення досвіду провідних держав з питань реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та внесення пропозицій щодо поширення такого досвіду в Україні;

здійснення методичного та інформаційного забезпечення діяльності органів державного нагляду (контролю);

проведення перевірок додержання вимог цього Закону у частині здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

участь в установленому Кабінетом Міністрів України порядку у заходах із здійснення державного нагляду (контролю), які проводяться іншими центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, державними колегіальними органами, органами виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування;

одержання від органів державного нагляду (контролю) та суб’єктів господарювання інформації, довідок, документів, матеріалів, відомостей щодо проведення заходів державного нагляду (контролю) у відповідній сфері господарської діяльності;

забезпечення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, координації роботи органів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, у тому числі шляхом проведення комплексних узгоджених заходів, утворення міжвідомчих груп;

складення протоколів про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

складення актів перевірок та внесення в установленому Кабінетом Міністрів України порядку подань до органів державного нагляду (контролю) щодо усунення порушень вимог цього Закону, які є обов’язковими до розгляду;

узагальнення практики застосування законодавства з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;

розроблення висновків, пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення законодавства з питань організації державного нагляду (контролю).

Стаття 10. Права суб'єкта господарювання

Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

- він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;

 

 

 

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею суб'єкта господарювання;

одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю);

надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю);

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Стаття 12. Права суб'єкта господарювання

Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право:

вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства;

перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення і одержувати копії посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу;

не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо:

- він здійснюється з порушенням вимог щодо періодичності проведення заходів державного нагляду (контролю), передбачених законом;

- відомості щодо заходу державного нагляду (контролю) не внесено до інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю);

- посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону;

бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю);

вимагати нерозголошення інформації, що є комерційною таємницею суб'єкта господарювання;

одержувати та знайомитися з актами державного нагляду (контролю);

надавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта органу державного нагляду (контролю);

оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії органів державного нагляду (контролю) та їх посадових осіб.

Стаття 11. Обов'язки суб'єкта господарювання

Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний:

допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

одержувати примірник припису або акта органу державного нагляду (контролю) за результатами проведеного планового чи позапланового заходу.

Стаття 13. Обов'язки суб'єкта господарювання

Суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний:

допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом;

виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства;

надавати документи, зразки продукції, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону;

одержувати примірник припису або акта органу державного нагляду (контролю) за результатами проведеного планового чи позапланового заходу.

Стаття 12. Відповідальність суб'єкта господарювання

1. Невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

2. У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

Стаття 14. Відповідальність суб'єкта господарювання

1. Невиконання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виявлених під час здійснення заходу державного нагляду (контролю), тягне за собою застосування до суб'єкта господарювання штрафних санкцій у порядку, встановленому законом.

2. У разі застосування санкцій за порушення вимог законодавства, зокрема, якщо законом передбачаються мінімальні та максимальні розміри санкцій, враховується принцип пропорційності порушення і покарання.

 

Розділ IV

ВІДБІР ЗРАЗКІВ ПРОДУКЦІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ

Стаття 13. Рішення про відбір зразків продукції

1. Відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) або його заступника згідно із законом.

2. У рішенні про необхідність відбору зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу продукції, необхідних для експертизи, а також місце здійснення цієї експертизи.

3. Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш як два екземпляри, один (контрольний) з яких залишається у суб'єкта господарювання.

Стаття 15. Рішення про відбір зразків продукції

1. Відбір зразків продукції здійснюється на підставі письмового вмотивованого рішення керівника органу державного нагляду (контролю) або його заступника згідно із законом.

2. У рішенні про необхідність відбору зразків продукції зазначаються кількість зразків для кожного виду або типу продукції, необхідних для експертизи, а також місце здійснення цієї експертизи.

3. Відбір зразків продукції здійснюється в кількості не менш як два екземпляри, один (контрольний) з яких залишається у суб'єкта господарювання.

Стаття 14. Порядок відбору зразків продукції

1. Відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи і засвідчується актом відбору зразків продукції.

2. До початку відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов'язана пред'явити рішення про відбір зразків продукції та роз'яснити суб'єкту господарювання порядок відбору зразків продукції.

Суб'єкт господарювання має право бути присутнім при всіх діях посадової особи органу державного нагляду (контролю) під час відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу цих дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції.

3. Правила відбору зразків продукції затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кількість зразків продукції, що відбираються, має відповідати кількості, зазначеній у рішенні органу державного нагляду (контролю) про відбір зразків продукції.

4. Контрольні зразки повинні зберігатися в умовах, що забезпечують збереження їх якості та цілісності.

5. Відібрані зразки продукції повинні бути укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані).

6. Умови зберігання і транспортування відібраних зразків продукції не повинні змінювати параметри, за якими буде проводитися експертиза (випробування) цих зразків.

Посадова особа, яка відбирає зразки продукції для експертизи (випробування), забезпечує їх збереження і своєчасність доставки до місця здійснення експертизи (випробування).

Стаття 16. Порядок відбору зразків продукції

1. Відбір зразків продукції здійснюється посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у присутності керівника суб'єкта господарювання або уповноваженої ним особи і засвідчується актом відбору зразків продукції.

2. До початку відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) зобов'язана пред'явити рішення про відбір зразків продукції та роз'яснити суб'єкту господарювання порядок відбору зразків продукції.

Суб'єкт господарювання має право бути присутнім при всіх діях посадової особи органу державного нагляду (контролю) під час відбору зразків продукції і заявляти клопотання з приводу цих дій, про що вноситься запис до акта відбору зразків продукції.

3. Правила відбору зразків продукції затверджуються Кабінетом Міністрів України. Кількість зразків продукції, що відбираються, має відповідати кількості, зазначеній у рішенні органу державного нагляду (контролю) про відбір зразків продукції.

4. Контрольні зразки повинні зберігатися в умовах, що забезпечують збереження їх якості та цілісності.

5. Відібрані зразки продукції повинні бути укомплектовані, упаковані та опломбовані (опечатані).

6. Умови зберігання і транспортування відібраних зразків продукції не повинні змінювати параметри, за якими буде проводитися експертиза (випробування) цих зразків.

Посадова особа, яка відбирає зразки продукції для експертизи (випробування), забезпечує їх збереження і своєчасність доставки до місця здійснення експертизи (випробування).

Стаття 15. Акт відбору зразків продукції

1. За наслідками відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків.

Акт відбору зразків продукції складається у трьох примірниках. Всі примірники акта підписуються посадовою особою, яка відібрала зразки продукції, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою.

2. Один примірник акта відбору зразків додається до опломбованих (опечатаних) зразків продукції та передається разом із зразками до уповноваженої та/або акредитованої організації, що призначена для проведення експертизи (випробування) та зазначена в рішенні про відбір зразків продукції, другий - залишається у суб'єкта господарювання, третій - в особи, яка здійснила відбір зразків продукції.

3. В акті відбору зразків продукції зазначаються:

місце і дата складення акта;

номер і дата рішення керівника органу державного нагляду (контролю), на підставі якого здійснюється відбір зразків продукції, посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснюють їх відбір;

найменування та місцезнаходження юридичної особи та/або її відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, в яких здійснюється відбір зразків продукції;

посада та прізвище, ім'я і по батькові уповноваженої особи суб'єкта господарювання;

перелік та кількість відібраних зразків продукції із зазначенням виробника, дати виробництва, серії (номера) партії, загальної вартості зразків.

4. Форма акта відбору зразків затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 17. Акт відбору зразків продукції

1. За наслідками відбору зразків продукції посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт відбору зразків.

Акт відбору зразків продукції складається у трьох примірниках. Всі примірники акта підписуються посадовою особою, яка відібрала зразки продукції, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою.

2. Один примірник акта відбору зразків додається до опломбованих (опечатаних) зразків продукції та передається разом із зразками до акредитованої організації, що призначена для проведення експертизи (випробування) та зазначена в рішенні про відбір зразків продукції, другий - залишається у суб'єкта господарювання, третій - в особи, яка здійснила відбір зразків продукції.

3. В акті відбору зразків продукції зазначаються:

місце і дата складення акта;

номер і дата рішення керівника органу державного нагляду (контролю), на підставі якого здійснюється відбір зразків продукції, посади, прізвища, імена та по батькові посадових осіб, які здійснюють їх відбір;

найменування та місцезнаходження юридичної особи та/або її відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, в яких здійснюється відбір зразків продукції;

посада та прізвище, ім'я і по батькові уповноваженої особи суб'єкта господарювання;

перелік та кількість відібраних зразків продукції із зазначенням виробника, дати виробництва, серії (номера) партії, загальної вартості зразків.

4. Форма акта відбору зразків затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 16. Витрати, пов'язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування) зразків продукції 1. Витрати, пов'язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування) зразків продукції, фінансуються за рахунок органу державного нагляду (контролю). 2. У разі підтвердження результатами експертизи (випробування) факту порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства суб'єкт господарювання відшкодовує витрати на проведення експертизи (випробування) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Стаття 18. Витрати, пов'язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування) зразків продукції 1. Витрати, пов'язані з відбором, доставкою та проведенням експертизи (випробування) зразків продукції, фінансуються за рахунок органу державного нагляду (контролю). 2. У разі підтвердження результатами експертизи (випробування) факту порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства суб'єкт господарювання відшкодовує витрати на проведення експертизи (випробування) в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 17. Рішення про призначення експертизи (випробування) 1. Для з'ясування питань, пов'язаних зі здійсненням державного нагляду (контролю), за рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) або його заступника може призначатися експертиза (випробування). 2. Посадові особи, які здійснюють державний нагляд (контроль), зобов'язані ознайомити суб'єкта господарювання з рішенням про призначення експертизи (випробування), а після її закінчення - з висновком експертизи (випробування). 3. Залучення експертів здійснюється на договірних засадах за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) відповідно до законодавства. 4. Строк проведення експертизи (випробування) становить чотирнадцять робочих днів з дня прийняття рішення про призначення експертизи (випробування). Строк проведення експертизи (випробування) може бути продовжено тільки в разі, якщо методикою проведення такої експертизи (випробування) передбачається більш тривалий час. Стаття 19. Рішення про призначення експертизи (випробування) 1. Для з'ясування питань, пов'язаних зі здійсненням державного нагляду (контролю), за рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) або його заступника може призначатися експертиза (випробування). 2. Посадові особи, які здійснюють державний нагляд (контроль), зобов'язані ознайомити суб'єкта господарювання з рішенням про призначення експертизи (випробування), а після її закінчення - з висновком експертизи (випробування). 3. Залучення експертів здійснюється на договірних засадах за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) відповідно до законодавства. 4. Строк проведення експертизи (випробування) становить чотирнадцять робочих днів з дня прийняття рішення про призначення експертизи (випробування). Строк проведення експертизи (випробування) може бути продовжено тільки в разі, якщо методикою проведення такої експертизи (випробування) передбачається більш тривалий час.
Стаття 18. Оскарження результатів експертизи (випробування)

1. У разі незгоди з результатами експертизи (випробування) суб'єкт господарювання має право оскаржити їх у суді.

2. Для проведення повторної експертизи (випробування) використовується контрольний зразок продукції, відібраний відповідно до вимог цього Закону.

3. Суб'єкт господарювання за своєю ініціативою може провести експертизу (випробування) зразка, що залишився в нього, в уповноваженій та/або акредитованій організації. У разі розходження результатів експертизи (випробування), проведених органом державного нагляду (контролю) та суб'єктом господарювання, спір вирішується судом.

4. Витрати, пов'язані з проведенням повторної експертизи (випробування), здійснюються відповідно до закону.

Стаття 20. Оскарження результатів експертизи (випробування)

1. У разі незгоди з результатами експертизи (випробування) суб'єкт господарювання має право оскаржити їх у суді.

2. Для проведення повторної експертизи (випробування) використовується контрольний зразок продукції, відібраний відповідно до вимог цього Закону.

3. Суб'єкт господарювання за своєю ініціативою може провести експертизу (випробування) зразка, що залишився в нього, в акредитованій організації. У разі розходження результатів експертизи (випробування), проведених органом державного нагляду (контролю) та суб'єктом господарювання, спір вирішується судом.

4. Витрати, пов'язані з проведенням повторної експертизи (випробування), здійснюються відповідно до закону.
Стаття 19. Консультаційна підтримка суб'єктів господарювання

Органи державного нагляду (контролю) на письмовий запит суб'єкта господарювання надають йому письмові консультації з питань здійснення державного нагляду (контролю) щодо вимог, додержання яких перевіряється органами державного нагляду (контролю).

Стаття 21. Консультаційна підтримка суб'єктів господарювання

Органи державного нагляду (контролю) на письмовий запит суб'єкта господарювання не пізніше ніж у місячний строк надають йому письмові консультації з питань здійснення державного нагляду (контролю) щодо вимог, додержання яких перевіряється органами державного нагляду (контролю).

Стаття 22. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, за винятком частин першої та другої статті 5, які набирають чинності з 1 січня 2008 року.

1-1. Установити, до введення в дію положень щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва, мораторій на здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності органами державної влади та органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами щодо фізичних осіб - підприємців, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до цього Закону (далі - фізичні особи - підприємці), та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, що передбачає включення податку на додану вартість до складу єдиного податку, діяльність яких не віднесена до високого ступеня ризику відповідно до цього Закону (далі - юридичні особи).

До введення в дію положень щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб:

органи державного нагляду (контролю), їх посадові особи проводять позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням санітарного законодавства;

органи захисту прав споживачів проводять позапланові перевірки за скаргами споживачів.

До введення в дію положень щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, діяльність яких віднесена до середнього ступеня ризику, органи Пенсійного фонду України проводять планові та позапланові перевірки.

2. Кабінету Міністрів України:

1) у тримісячний термін з дня опублікування цього Закону затвердити:

порядок відбору зразків продукції для визначення її якісних показників;

порядок відшкодування суб'єктом господарювання витрат, пов'язаних з проведенням експертизи (випробування);

форму акта відбору зразків продукції;

2) у шестимісячний термін з дня опублікування цього Закону:

подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

привести у відповідність із цим Законом свої нормативно-правові акти;

забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

затвердити критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності для безпеки життя і здоров'я населення, навколишнього природного середовища та визначити періодичність здійснення заходів державного нагляду (контролю).

3. Якщо не затверджені критерії розподілу суб'єктів господарювання за ступенями ризику їх господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів та перелік питань для їх здійснення, то такі суб'єкти господарювання вважаються суб'єктами господарювання з незначним ступенем ризику та підлягають державному нагляду (контролю) не частіше одного разу на п'ять років.

Розділ V

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування.

2. Цей Закон є спеціальним Законом у сфері державного нагляду (контролю). Інші законодавчі та нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Положення абзацу другого частини четвертої статті 4, частини першої статті 5, абзацу п'ятого статті 11, частини четвертої статті 18, пункт 6 розділу V цього Закону при вжитті заходів ринкового нагляду не застосовуються.

4. Особливості планування та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони праці, промислової безпеки, використання та охорони надр, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, державного гірничого нагляду стосовно суб’єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику визначаються Кабінетом Міністрів України з урахування норм міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

5. Державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства, норм та стандартів на автомобільному, залізничному, морському та річковому транспорті здійснюється з урахуванням особливостей, визначених міжнародними договорами у відповідній сфері, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, законами та іншими нормативно-правовими актами у галузі транспорту.

6. Державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення здійснюється у порядку, визначеному цим Законом, за винятком положень абзацу восьмого частини першої статті 6 цього Закону, з урахуванням таких особливостей:

позапланові заходи нагляду (контролю) з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення здійснюються незалежно від присутності керівника суб’єкта господарювання безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби шляхом огляду, проведення перевірки будь-яких приміщень та книг, реєстрів, інших документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, зайнятість населення, з отриманням пояснень від посадових осіб суб’єкта господарювання чи працівників;

позапланові заходи нагляду (контролю) здійснюються за зверненнями фізичних осіб, громадських організацій, державних органів про порушення законодавства про працю, зайнятість населення та про призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав та гарантій застрахованих осіб. Такі заходи здійснюються без згоди центрального органу виконавчої влади на їх проведення.

7. Якщо не затверджені критерії розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику від провадження ними господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів, уніфікована форма акта перевірки з вичерпним переліком питань, такі суб’єкти господарювання вважаються суб’єктами господарювання з незначним ступенем ризику та підлягають державному нагляду (контролю) не частіше одного разу на п’ять років, за винятком випадку, наведеного в абзаці другому цього пункту.

У разі коли протягом трьох місяців з моменту набрання чинності законодавчими актами, якими внесено зміни до законів щодо встановлення державного нагляду (контролю) у відповідній сфері господарської діяльності, не затверджені критерії розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику від провадження ними господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів, уніфікована форма акта перевірки з вичерпним переліком питань, заходи державного нагляду (контролю) стосовно таких суб’єктів господарювання не здійснюються.

8. У разі якщо органом державного нагляду (контролю) визначено одночасно центральний орган виконавчої влади та Раду міністрів Автономної Республіки Крим або місцеві органи виконавчої влади, критерії розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику від провадження ними господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів розробляються, а уніфікована форма акта перевірки з вичерпним переліком питань затверджується відповідним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у визначеній сфері.

Кодекс України про адміністративні правопорушення

Стаття 108. Грубе порушення механізаторами правил технічної експлуатації сільськогосподарських машин і техніки безпеки

 

 

Грубе порушення механізаторами правил технічної експлуатації тракторів, комбайнів, інших самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації

 

 

 

 

 

 

 

 

тягне за собою накладення штрафу від шести до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування зазначеними машинами на строк до одного місяця.

Стаття 108. Грубе порушення правил технічної експлуатації тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів

Грубе порушення правил технічної експлуатації тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (експлуатація машин з несправними гальмівною системою, рульовим керуванням, пристроями світлової та звукової сигналізації, тягово-зчіпним пристроєм, елементами коліс, системою випуску відпрацьованих газів, відсутнім протоколом перевірки технічного стану або з установленим на машині обладнанням, що не передбачене настановою підприємств — виробників щодо експлуатації для цієї машини)

тягне за собою накладення штрафу від шести до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування зазначеними машинами на строк до одного місяця.

Відсутня

Стаття 16621. Порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності

Порушення встановленого законом порядку здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, а саме:

порушення строків здійснення заходів державного нагляду (контролю);

порушення періодичності здійснення планових заходів державного нагляду (контролю);

проведення заходів державного нагляду (контролю) за відсутності підстав, установлених законом;

проведення планових заходів державного нагляду (контролю) без своєчасного письмового повідомлення або з порушенням строків подання такого повідомлення, якщо необхідність та строк зазначеного повідомлення встановлені законом;

проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) без отримання погодження відповідного центрального органу виконавчої влади, якщо його отримання є обов’язковим відповідно до закону;

здійснення заходів державного нагляду (контролю), які не містять перелік питань для проведення перевірки виконання вимог законодавства у сфері господарської діяльності;

порушення встановленого статтями 13—16 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” порядку відбору зразків;

проведення перевірки дотримання вимог законодавства, нагляд (контроль) за дотриманням якого не належить до компетенції органу державного нагляду (контролю), що встановлена законом;

висунення вимоги щодо надання документів, інформації, зразків продукції, що не стосуються предмета здійснення заходу державного нагляду (контролю);

ненадання або надання з порушенням установленого законом строку акта перевірки, складеного за результатами заходу державного нагляду (контролю),

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян/

Стаття 18827. Невиконання законних вимог інспекторів сільського господарства

Невиконання законних вимог інспекторів сільського господарства щодо усунення порушень нормативних актів щодо експлуатації машин та актів з охорони праці під час їх експлуатації або створення перешкод для діяльності цих органів

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від восьми до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 18827. Невиконання законних вимог інспекторів сільського господарства

Невиконання законних вимог державних інспекторів сільського господарства, неподання їм необхідної інформації або подання неправдивої інформації, а також вчинення перешкод для виконання покладених на них обов’язків

тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від восьми до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 18838. Невиконання приписів посадових осіб спеціально уповноваженого органу з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності

 

Невиконання приписів посадових осіб спеціально уповноваженого органу з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності щодо усунення порушень порядку видачі документів дозвільного характеру -

 

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 18838. Невиконання приписів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності

Невиконання приписів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності щодо усунення порушень порядку видачі документів дозвільного характеру —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від двадцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 

Стаття 18843. Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва

Залишення посадовою особою без розгляду подання посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, щодо усунення порушень закону про державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, а так само несвоєчасне надання відповіді на таке подання, неподання необхідної інформації про проведені заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності або подання недостовірної інформації, довідок, документів, матеріалів, відомостей про такі заходи, створення перешкод у здійсненні покладених на посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, повноважень, —

тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, —

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від ста до ста п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 41, статтями 411 – 413, 421 – 423, частиною першою статті 44, статтями 441, 461, 462, 51, 512, частинами другою, четвертою та п'ятою статті 85, статтями 851, 88 - 882, 90, 91, 921, частиною третьою статті 961, статтями, 98, 101 - 103, частиною першою статті 1061, статтями 1062, 1071, частиною другою статті 112, частинами четвертою та сьомою статті 121, частиною четвертою статті 122, статтями 1222, 1224, 1225, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтею 1271, статтею 130, частиною третьою статті 133, статтями 1351, 139, частиною четвертою статті 140, статтями 146, 1491, частиною другою статті 154, статтею 1551, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 160, 162 - 1623, 1631 - 1634, частиною другою статті 1637, статтями, 16312, 164, 1643, 1645 - 16416, 1661 - 1664, частинами першою, другою, дев'ятою та десятою статті 1666, 1667 - 16612, 16614 - 16618, 1712, 1722 - 1729, 173 - 1732, 174, 1772, частиною третьою статті 178, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 184 - 18511, 1865 - 1867, 187, 188, 1881, 18813, 18814, 18816, 18817, 18819, 18822, 18825, 18827, 18828, 18831, 18832, 18833, 18834, 18835, 18838, 18839, 18840, 18841, частиною першою статті 1891, статтями 1893, 190, 191, 193, 1951 - 1956, частиною першою статті 203, статтями 204 - 2061, 2122 - 21220 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Стаття 221. Районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді)

Судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 41, статтями 411 – 413, 421 – 423, частиною першою статті 44, статтями 441, 461, 462, 51, 512, частинами другою, четвертою та п'ятою статті 85, статтями 851, 88 - 882, 90, 91, 921, частиною третьою статті 961, статтями, 98, 101 - 103, частиною першою статті 1061, статтями 1062, 1071, частиною другою статті 112, частинами четвертою та сьомою статті 121, частиною четвертою статті 122, статтями 1222, 1224, 1225, частинами другою і третьою статті 123, статтею 124, частиною четвертою статті 127, статтею 1271, статтею 130, частиною третьою статті 133, статтями 1351, 139, частиною четвертою статті 140, статтями 146, 1491, частиною другою статті 154, статтею 1551, частинами першою, третьою і четвертою статті 156, статтями 160, 162 - 1623, 1631 - 1634, частиною другою статті 1637, статтями, 16312, 164, 1643, 1645 - 16416, 1661 - 1664, частинами першою, другою, дев'ятою та десятою статті 1666, 1667 - 16612, 16614 - 16618, 16621, 1712, 1722 - 1729, 173 - 1732, 174, 1772, частиною третьою статті 178, частинами першою, другою і третьою статті 181, частиною другою статті 182, статтями 184 - 18511, 1865 - 1867, 187, 188, 1881, 18813, 18814, 18816, 18817, 18819, 18822, 18825, 18827, 18828, 18831, 18832, 18833, 18834, 18835, 18838, 18839, 18840, 18841, 18843, частиною першою статті 1891, статтями 1893, 190, 191, 193, 1951 - 1956, частиною першою статті 203, статтями 204 - 2061, 2122 - 21220 цього Кодексу, а також справи про адміністративні правопорушення, вчинені особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років.

Стаття 244. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації самохідних сільськогосподарських машин і правил техніки безпеки під час їх експлуатації (статті 52 – 534, 54 - 56, 1041, 108 та 1885).

Стаття 244. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, розглядає справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням законодавства у сфері використання та охорони земель і порядку та умов ведення насінництва та розсадництва, правил технічної експлуатації тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів (статті 52 – 534, 54 -56, 1041, 108 та 1885).

Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення

У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати:

1) уповноважені на те посадові особи:

спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, державної регуляторної політики, державної реєстрації та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та його територіальних органів (частини перша, друга, дев'ята та десята статті 1666, статті 16610 - 16612, 18838)

Стаття 255. Особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення

У справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати:

1) уповноважені на те посадові особи:

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва, державної регуляторної політики, державної політики у сфері ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (статті 16610, 16612, 16621, 18838,18843);

центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (частини перша, друга, дев'ята та десята статті 1666, стаття 16611).

Кодекс України про надра

Стаття 10. Компетенція сільських, селищних, міських і районних рад у сфері регулювання гірничих відносин

До відання сільських, селищних, міських та районних рад на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить:

3) обмеження діяльності підприємств, установ, організацій і громадян у випадках і порядку, передбачених цим Кодексом;

Стаття 10. Компетенція сільських, селищних, міських і районних рад у сфері регулювання гірничих відносин

До відання сільських, селищних, міських та районних рад на їх території у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить:

3) виключити

 

Стаття 57. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення користування надрами

У разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством.

 

При користуванні надрами відповідно до умов угоди про розподіл продукції право користування надрами може бути припинено, обмежено чи тимчасово заборонено (зупинено) на умовах та в порядку, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції" і такою угодою, і лише у випадках, зазначених у частині четвертій статті 26 цього Кодексу.

Стаття 57. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення користування надрами

У разі порушення вимог статті 56 та інших статей цього Кодексу користування надрами може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) або припинено центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або іншим державним органом, уповноваженим на застосування таких заходів реагування, в порядку, встановленому законодавством, та на підставі рішення адміністративного суду.

При користуванні надрами відповідно до умов угоди про розподіл продукції право користування надрами може бути припинено, обмежено чи тимчасово заборонено (зупинено) на умовах та в порядку, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції" і такою угодою, і лише у випадках, зазначених у частині четвертій статті 26 цього Кодексу, та на підставі рішення адміністративного суду.

Стаття 62. Повноваження органу державного геологічного контролю щодо здійснення контролю за геологічним вивченням надр

Орган державного геологічного контролю має право:

1) припиняти всі види робіт по геологічному вивченню надр, що проводяться з порушенням стандартів та правил і можуть спричинити псування родовищ, суттєве зниження ефективності робіт або призвести до значних збитків;

 

2) зупиняти діяльність підприємств і організацій, що займаються геологічним вивченням надр без спеціальних дозволів або з порушенням умов, передбачених цими дозволами;

Стаття 62. Повноваження органу державного геологічного контролю щодо здійснення контролю за геологічним вивченням надр

Орган державного геологічного контролю має право:

1) звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді припинення всіх видів робіт по геологічному вивченню надр, що проводяться з порушенням стандартів та правил і можуть спричинити псування родовищ, суттєве зниження ефективності робіт або призвести до значних збитків;

2) звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді зупинення діяльності підприємств і організацій, що займаються геологічним вивченням надр без спеціальних дозволів або з порушенням умов, передбачених цими дозволами;

Стаття 63. Повноваження органу державного гірничого нагляду щодо здійснення нагляду за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною

Орган державного гірничого нагляду має право:

2) в порядку, встановленому законодавством України, припиняти роботи, пов'язані з користуванням надрами, у разі порушень відповідних норм і правил;

Стаття 63. Повноваження органу державного гірничого нагляду щодо здійснення нагляду за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною

Орган державного гірничого нагляду має право:

2) звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді припинення робіт, пов'язаних з користуванням надрами, у разі порушень відповідних норм і правил;

Водний кодекс України

Стаття 81. Компетенція обласних, Київської та Севастопольської міських рад у галузі регулювання водних відносин

До компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:

12) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності підприємств, установ і організацій у разі порушення ними вимог водного законодавства;

Стаття 81. Компетенція обласних, Київської та Севастопольської міських рад у галузі регулювання водних відносин

До компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:

12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді обмеження, тимчасової заборони (зупинення) діяльності підприємств, установ і організацій у разі порушення ними вимог водного законодавства;

Стаття 9. Компетенція районних рад у галузі регулювання водних відносин

До відання районних рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:

6) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності підприємств та інших об'єктів у разі порушення ними вимог водного законодавства в межах своєї компетенції; 

Стаття 9. Компетенція районних рад у галузі регулювання водних відносин

До відання районних рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:

6) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді обмеження, тимчасової заборони (зупинення) діяльності підприємств та інших об'єктів у разі порушення ними вимог водного законодавства в межах своєї компетенції; 

Стаття 10. Компетенція сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносин

До відання сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:

4) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності підприємств та інших об'єктів в разі порушення ними вимог водного законодавства в межах своєї компетенції;

Стаття 10. Компетенція сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносин

До відання сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить:

4) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді обмеження, тимчасової заборони (зупинення) діяльності підприємств та інших об'єктів в разі порушення ними вимог водного законодавства в межах своєї компетенції;

Стаття 152. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить:

2) прийняття у встановленому порядку рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними вимог водного законодавства;

Стаття 152. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони і раціонального використання вод та відтворення водних ресурсів, у галузі управління і контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів належить:

2) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді обмеження, тимчасової заборони (зупинення) діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними вимог водного законодавства;

Стаття 95. Охорона вод (водних об'єктів)

Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об'єктам), може бути припинена за рішенням суду.

Стаття 95. Охорона вод (водних об'єктів)

Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об'єктам), може бути припинена за рішенням адміністративного суду.

Земельний кодекс України

Стаття 152. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за:

розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням в експлуатацію об'єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;

здійсненням заходів, передбачених проектами землеустрою, щодо захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур'янами;

Стаття 152. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у сфері земельних відносин, належить організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за:

 

Виключити

 

 

здійсненням заходів, передбачених проектами землеустрою щодо захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх заростання чагарниками, дрібноліссям та бур'янами;

Стаття 143. Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку

Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:

б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі;

Стаття 143. Підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку

Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі:

б) неусунення допущених порушень законодавства (засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об’єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем у строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі;

 

 

 

 

 

 

ж) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров’ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у галузі земельних відносин;

Господарський кодекс України

Стаття 19. Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю

3. Держава здійснює контроль і нагляд за господарською діяльністю суб'єктів господарювання у таких сферах:

збереження та витрачання коштів і матеріальних цінностей суб'єктами господарських відносин - за станом і достовірністю бухгалтерського обліку та звітності;

фінансових, кредитних відносин, валютного регулювання та податкових відносин - за додержанням суб'єктами господарювання кредитних зобов'язань перед державою і розрахункової дисципліни, додержанням вимог валютного законодавства, податкової дисципліни;

цін і ціноутворення - з питань додержання суб'єктами господарювання державних цін на продукцію і послуги;

монополізму та конкуренції - з питань додержання антимонопольно-конкурентного законодавства;

земельних відносин - за використанням і охороною земель; водних відносин і лісового господарства - за використанням та охороною вод і лісів, відтворенням водних ресурсів і лісів;

виробництва і праці - за безпекою виробництва і праці, додержанням законодавства про працю; за пожежною, екологічною, санітарно-гігієнічною безпекою; за дотриманням стандартів, норм і правил, якими встановлено обов'язкові вимоги щодо умов здійснення господарської діяльності;

споживання - за якістю і безпечністю продукції та послуг;

зовнішньоекономічної діяльності - з питань технологічної, економічної, екологічної та соціальної безпеки.

Стаття 19. Державний контроль та нагляд за господарською діяльністю

3. Держава здійснює контроль і нагляд за діяльністю суб'єктів господарювання у сферах, визначених законом.

Стаття 246. Обмеження та зупинення діяльності суб'єкта господарювання

2. У разі здійснення господарської діяльності з порушенням екологічних вимог діяльність суб'єкта господарювання може бути обмежена або зупинена Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а також іншими уповноваженими органами в порядку, встановленому законом.

3. До підприємств торгівлі, громадського харчування і сфери послуг, що неодноразово допустили реалізацію недоброякісних товарів або систематично порушують встановлені законодавством правила торгівлі та надання послуг або умови зберігання і транспортування товарів, крім господарських та адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, можуть застосовуватися також спеціально передбачені законом про захист прав споживачів адміністративно-господарські санкції, включаючи вилучення недоброякісних товарів та зупинення діяльності зазначених суб'єктів у встановленому законом порядку.

4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, має право у випадках і порядку, передбачених законом, приймати обов'язкові рішення про припинення суб'єктом господарювання виробництва продукції (виконання робіт, послуг), відвантаження і реалізації товарів, що не відповідають вимогам нормативних актів.

Стаття 246. Обмеження та зупинення діяльності суб'єкта господарювання

2. У разі здійснення господарської діяльності з порушенням екологічних вимог діяльність суб'єкта господарювання може бути обмежена або зупинена адміністративним судом в порядку, встановленому законом.

 

 

3. До підприємств торгівлі, громадського харчування і сфери послуг, що неодноразово допустили реалізацію недоброякісних товарів або систематично порушують встановлені законодавством правила торгівлі та надання послуг або умови зберігання і транспортування товарів, крім господарських та адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, можуть застосовуватися також спеціально передбачені законом про захист прав споживачів адміністративно-господарські санкції, включаючи вилучення недоброякісних товарів та зупинення діяльності зазначених суб'єктів у встановленому законом порядку.

4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, має право у випадках і порядку, передбачених законом, звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді припинення суб'єктом господарювання виробництва продукції (виконання робіт, послуг), відвантаження і реалізації товарів, що не відповідають вимогам нормативних актів.

Лісовий кодекс України

Стаття 292. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері лісових відносин

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері лісових відносин:

3) обмежує чи зупиняє (тимчасово) в установленому порядку діяльність підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо вона здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів;

Стаття 292. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері лісових відносин

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері лісових відносин:

3) звертається до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді обмеження чи зупинення (тимчасово) в установленому порядку діяльності підприємств, установ та організацій незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо вона здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів;

Стаття 31. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері лісових відносин

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території:

7) обмежують або тимчасово припиняють діяльність підприємств, установ та організацій у разі порушення ними лісового законодавства в порядку, передбаченому законодавством;

Стаття 31. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері лісових відносин

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території:

7) звертається до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді обмеження або тимчасового припинення діяльності підприємств, установ та організацій у разі порушення ними лісового законодавства в порядку, передбаченому законодавством;

Стаття 91. Повноваження посадових осіб державної лісової охорони

Посадові особи державної лісової охорони мають право:

12) приймати рішення про обмеження або заборону господарської та іншої діяльності;

Стаття 91. Повноваження посадових осіб державної лісової охорони

Посадові особи державної лісової охорони мають право:

12) звертається до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді обмеження або заборони господарської та іншої діяльності;

Стаття 109. Припинення робіт, небезпечних для природного стану лісів та їх відтворення

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцеві органи виконавчої влади, уповноважені органи державної влади, органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції в порядку, визначеному законодавчими актами, припиняють роботи, що здійснюються підприємствами, установами, організаціями і громадянами, якщо під час їх проведення не виконуються встановлені технологічні, санітарні та інші спеціальні вимоги щодо безпеки природного стану лісів та їх відтворення.

Стаття 109. Припинення робіт, небезпечних для природного стану лісів та їх відтворення

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, місцеві органи виконавчої влади, уповноважені органи державної влади, органи місцевого самоврядування у межах своєї компетенції в порядку, визначеному законодавчими актами, припиняють роботи, що здійснюються громадянами, або звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді припинення робіт, що здійснюються підприємствами, установами і організаціями, якщо під час їх проведення не виконуються встановлені технологічні, санітарні та інші спеціальні вимоги щодо безпеки природного стану лісів та їх відтворення.

Закон України «Про охорону навколишнього середовища»

Стаття 202. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:

в) обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин;

 

 

є) зупинка транспортних (у тому числі плавучих) засобів та проведення їх огляду, огляд знарядь добування об'єктів рослинного та тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів) у місцях їх добування, зберігання, переробки та реалізації;

 

 

ї) надання центральним органам виконавчої влади, їх територіальним органам, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування приписів щодо зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, ліцензій, сертифікатів, висновків, рішень, лімітів, квот, погоджень, свідоцтв на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів, поводження з небезпечними хімічними речовинами, транскордонне переміщення об'єктів рослинного і тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів), ліцензій на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, а також щодо встановлення нормативів допустимих рівнів шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища;

Стаття 202. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить:

в) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді обмеження чи зупинення (тимчасове) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин;

є) звернення до адміністративного суду щодо застосування реагування у вигляді зупинки транспортних (у тому числі плавучих) засобів та проведення їх огляду, огляд знарядь добування об'єктів рослинного та тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів) у місцях їх добування, зберігання, переробки та реалізації;

ї) надання центральним органам виконавчої влади, їх територіальним органам, місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування приписів щодо зупинення дії чи анулювання в установленому законодавством порядку дозволів, ліцензій, сертифікатів, висновків, рішень, лімітів, квот, погоджень, свідоцтв на спеціальне використання природних ресурсів, викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, розміщення відходів, поводження з небезпечними хімічними речовинами, транскордонне переміщення об'єктів рослинного і тваринного світу (у тому числі водних живих ресурсів), ліцензій на проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, а також щодо встановлення нормативів допустимих рівнів шкідливого впливу на стан навколишнього природного середовища, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом;

Стаття 50. Екологічна безпека

Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням суду.

Стаття 50. Екологічна безпека

Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди навколишньому природному середовищу, може бути припинена за рішенням адміністративного суду.

Стаття 57. Додержання вимог екологічної безпеки при проведенні наукових досліджень, впровадженні відкриттів, винаходів, застосуванні нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем

При проведенні фундаментальних та прикладних наукових, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт обов'язково повинні враховуватися вимоги охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Забороняється впровадження відкриттів, винаходів, застосування нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем, якщо вони не відповідають вимогам екологічної безпеки.

У разі порушення встановлених вимог така діяльність припиняється уповноваженими на те державними органами, а винні особи притягуються до відповідальності.

Стаття 57. Додержання вимог екологічної безпеки при проведенні наукових досліджень, впровадженні відкриттів, винаходів, застосуванні нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем

При проведенні фундаментальних та прикладних наукових, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт обов'язково повинні враховуватися вимоги охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Забороняється впровадження відкриттів, винаходів, застосування нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем, якщо вони не відповідають вимогам екологічної безпеки.

У разі порушення встановлених вимог уповноважені на те державні органи звертаються до адміністративного суду щодо застосування реагування у вигляді припинення такої діяльності, а винні особи притягуються до відповідальності.

Закон України "Про основи містобудування"

Стаття 14. Компетенція виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування

До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать:

забезпечення в установленому законом порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації під час планування та забудови відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації та проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу;

Стаття 14. Компетенція виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування

До компетенції виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері містобудування належать:

забезпечення в установленому законом порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації під час планування та забудови відповідних територій; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації та проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу;

Основи законодавства України про охорону здоров'я

Стаття 67. Медико-санітарне забезпечення санаторно-курортної діяльності

Державний контроль за наданням медичної допомоги в санаторно-курортних закладах здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, які мають право у встановленому законодавчими актами порядку зупиняти діяльність цих закладів через порушення законодавства про охорону здоров'я або законних прав та інтересів громадян.

Стаття 67. Медико-санітарне забезпечення санаторно-курортної діяльності

Державний контроль за наданням медичної допомоги в санаторно-курортних закладах здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, в установленому законом порядку.

Закон України «Про дорожній рух»

Стаття 15. Основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, створює та веде реєстр закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів та здійснює державний контроль за додержанням ними вимог законодавства у цій сфері.

 

 

 

 

 

Теоретичний і практичний іспити для отримання права на керування транспортними засобами відповідної категорії складаються у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Стаття 15. Основні положення щодо допуску до керування транспортними засобами

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, створює та веде реєстр закладів, які здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів.

 

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері освіти, здійснює державний нагляд (контроль) за діяльністю навчальних закладів з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Теоретичний і практичний іспити для отримання права на керування транспортними засобами відповідної категорії складаються у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху за участю спеціаліста центрального органа виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Стаття 52-1. Повноваження Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

До повноважень Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать:

ведення реєстру суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю та здійснення державного контролю за додержанням ними вимог законодавства в цій сфері;

Стаття 52-1. Повноваження Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху

До повноважень Міністерства внутрішніх справ України у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху належать:

ведення реєстру суб'єктів проведення обов'язкового технічного контролю;

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»

Стаття 42. Заходи щодо припинення порушення санітарного законодавства

Головні державні санітарні лікарі (їх заступники) застосовують такі заходи для припинення порушення санітарного законодавства:

а) обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм;

 

 

б) обмеження, тимчасова заборона або припинення будівництва, реконструкції та розширення об'єктів у разі відступу від затвердженого проекту;

 

 

в) тимчасова заборона виробництва, заборона використання та реалізації хімічних речовин, технологічного устаткування, будівельних матеріалів, біологічних засобів, товарів народного споживання, джерел іонізуючих випромінювань в разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації, а також якщо їх визнано шкідливими для здоров'я людей;

 

 

г) обмеження, зупинення або заборона викидів (скидів) забруднюючих речовин за умови порушення санітарних норм;

 

 

д) зупинення або припинення інвестиційної діяльності у випадках, встановлених законодавством;

е) внесення власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності осіб, зазначених у абзаці шостому частини першої статті 7 цього Закону;

є) вилучення з реалізації (конфіскація) небезпечних для здоров'я хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів у порядку, що встановлюється законодавством.

 

 

ж) заборона виробництва або обігу, а також вилучення з обігу харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок, допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, а також допоміжних засобів та матеріалів для виробництва та обігу харчових продуктів на підставах та у порядку, що встановлені законами України "Про безпечність та якість харчових продуктів" та "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції".

 

 

Іншим посадовим особам органів державної санітарно-епідеміологічної служби надаються повноваження застосовувати заходи для припинення порушення санітарних норм, передбачені пунктом "а" (в частині обмеження, тимчасової заборони діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм), пунктами "в", "г", "е" та "є" цієї статті.

 

 

На вимогу посадових осіб органів державної санітарно-епідеміологічної служби виконання заходів для припинення порушень санітарного законодавства у необхідних випадках здійснюється із залученням працівників органів внутрішніх справ.

Стаття 42. Заходи щодо припинення порушення санітарного законодавства

Головні державні санітарні лікарі (їх заступники) застосовують такі заходи для припинення порушення санітарного законодавства:

а) обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом;

б) обмеження, тимчасова заборона або припинення будівництва, реконструкції та розширення об'єктів у разі відступу від затвердженого проекту, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом;

в) тимчасова заборона виробництва, заборона використання та реалізації хімічних речовин, технологічного устаткування, будівельних матеріалів, біологічних засобів, товарів народного споживання, джерел іонізуючих випромінювань в разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації, а також якщо їх визнано шкідливими для здоров'я людей, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом;

г) обмеження, зупинення або заборона викидів (скидів) забруднюючих речовин за умови порушення санітарних норм, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом;

д) зупинення або припинення інвестиційної діяльності у випадках, встановлених законодавством;

е) внесення власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності осіб, зазначених у абзаці шостому частини першої статті 7 цього Закону;

є) вилучення з реалізації (конфіскація) небезпечних для здоров'я хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів у порядку, що встановлюється законодавством, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

ж) заборона виробництва або обігу, а також вилучення з обігу харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок, допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, а також допоміжних засобів та матеріалів для виробництва та обігу харчових продуктів на підставах та у порядку, що встановлені законами України "Про безпечність та якість харчових продуктів" та "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції", з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Іншим посадовим особам органів державної санітарно-епідеміологічної служби надаються повноваження застосовувати заходи для припинення порушення санітарних норм, передбачені пунктом "а" (в частині обмеження, тимчасової заборони діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм), пунктами "в", "г", "е" та "є" цієї статті з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

На вимогу посадових осіб органів державної санітарно-епідеміологічної служби виконання заходів для припинення порушень санітарного законодавства у необхідних випадках здійснюється із залученням працівників органів внутрішніх справ.

Закон України «Про пестициди і агрохімікати»

Стаття 7. Державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів

Пестициди і агрохімікати реєструються терміном до десяти років. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, може встановити повну або тимчасову заборону на застосування пестицидів і агрохімікатів в разі надходження нових, раніше невідомих, даних про їх небезпеку. В окремих випадках, у зв'язку з санітарно-епідемічною та природоохоронною ситуацією в країні (регіоні), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, вправі обмежити аж до припинення у встановленому порядку всі види діяльності з пестицидами і агрохімікатами.

Стаття 7. Державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів

Пестициди і агрохімікати реєструються терміном до десяти років. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, може встановити повну або тимчасову заборону на застосування пестицидів і агрохімікатів в разі надходження нових, раніше невідомих, даних про їх небезпеку. В окремих випадках, у зв'язку з санітарно-епідемічною та природоохоронною ситуацією в країні (регіоні), центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, вправі обмежити аж до припинення у встановленому порядку всі види діяльності з пестицидами і агрохімікатами, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Стаття 13. Особливості застосування пестицидів і агрохімікатів

На території, що зазнала радіоактивного забруднення, а також у зонах надзвичайних екологічних ситуацій застосування пестицидів і агрохімікатів обмежується в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики.

Стаття 13. Особливості застосування пестицидів і агрохімікатів

На території, що зазнала радіоактивного забруднення, а також у зонах надзвичайних екологічних ситуацій застосування пестицидів і агрохімікатів обмежується в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Стаття 162. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, належить:

здійснення державного контролю за вмістом залишкових кількостей пестицидів, агрохімікатів та важких металів у поверхневих водах, призначених для сільськогосподарських потреб, ґрунті на землях сільськогосподарського призначення, кормах, а також у сільськогосподарській продукції та сировині;

Стаття 162. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, належить:

Виключити

Стаття 16 3. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, належить:

здійснення державного нагляду за додержанням підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами державних санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів і регламентів безпечного виробництва, транспортування, зберігання, застосування пестицидів і агрохімікатів, за вмістом залишкової кількості пестицидів і агрохімікатів у харчових продуктах та продовольчій сировині, у тому числі імпортованих, лікарських травах, водних об'єктах, воді, що використовується для господарсько-питного постачання, купання, спортивних занять, організованого відпочинку та з лікувальною метою, лікувальних грязях, ґрунтах, на землях населених пунктів, оздоровчого та рекреаційного призначення, у повітрі робочої зони;

Стаття 163. Компетенція центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами

До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, у сфері діяльності, пов'язаної з пестицидами і агрохімікатами, належить:

здійснення державного нагляду за додержанням підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та громадянами державних санітарних норм і правил, гігієнічних нормативів і регламентів безпечного виробництва, транспортування, зберігання, застосування пестицидів і агрохімікатів, за вмістом залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів у харчових продуктах та продовольчій сировині, у тому числі імпортованих, лікарських травах, водних об'єктах, воді, що використовується для господарсько-питного постачання, купання, спортивних занять, організованого відпочинку та з лікувальною метою, лікувальних грязях, ґрунтах, у тому числі на землях сільськогосподарського призначення, на землях населених пунктів, оздоровчого та рекреаційного призначення, у повітрі робочої зони;

Стаття 17. Права посадових осіб, які здійснюють державний нагляд і державний контроль за додержанням законодавства про пестициди і агрохімікати

Посадові особи органів виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд та державний контроль у сфері діяльності з пестицидами і агрохімікатами, в межах компетенції, передбаченої законами, мають право:

припиняти роботи із застосуванням пестицидів і агрохімікатів в порядку, передбаченому законодавством;

 

 

забороняти ввезення і торгівлю пестицидами і агрохімікатами, що не відповідають вимогам стандартів та інших документів з стандартизації, і використання води у разі забруднення їх залишками пестицидів і агрохімікатів у кількості, що перевищує встановлені нормативи; 

 

У разі забруднення харчових продуктів залишками пестицидів і агрохімікатів у кількості, що перевищує встановлені вимоги, право забороняти їх переробку і реалізацію надається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, відповідно до їх компетенції. 

Стаття 17. Права посадових осіб, які здійснюють державний нагляд і державний контроль за додержанням законодавства про пестициди і агрохімікати

Посадові особи органів виконавчої влади, які здійснюють державний нагляд та державний контроль у сфері діяльності з пестицидами і агрохімікатами, в межах компетенції, передбаченої законами, мають право:

припиняти роботи із застосуванням пестицидів і агрохімікатів в порядку, передбаченому законодавством, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом;

забороняти ввезення і торгівлю пестицидами і агрохімікатами, що не відповідають вимогам стандартів та інших документів з стандартизації, і використання води у разі забруднення їх залишками пестицидів і агрохімікатів у кількості, що перевищує встановлені нормативи, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом

У разі забруднення харчових продуктів залишками пестицидів і агрохімікатів у кількості, що перевищує встановлені вимоги, право забороняти їх переробку і реалізацію надається центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, та центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну аграрну політику, відповідно до їх компетенції, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом

Закон України «Про лікарські засоби»

Стаття 15. Повноваження посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, в межах компетенції, визначеної законодавством, мають право:

приймати в установленому порядку рішення про вилучення з обігу та заборону (зупинення) виробництва, реалізації та застосування лікарських засобів, що не відповідають вимогам, визначеним нормативно-правовими актами та нормативними документами, а також тих, що ввозяться на територію України або вивозяться з території України з порушенням установленого законодавством порядку. Порядок встановлення заборони (тимчасової заборони) і вилучення з обігу лікарських засобів на території України встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

 

забороняти зберігання, реалізацію та використання лікарських засобів, якість яких не відповідає встановленим вимогам;

Стаття 15. Повноваження посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері контролю якості та безпеки лікарських засобів, в межах компетенції, визначеної законодавством, мають право:

приймати в установленому порядку рішення про вилучення з обігу та заборону (зупинення) виробництва, реалізації та застосування лікарських засобів, що не відповідають вимогам, визначеним нормативно-правовими актами та нормативними документами, а також тих, що ввозяться на територію України або вивозяться з території України з порушенням установленого законодавством порядку, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом. Порядок встановлення заборони (тимчасової заборони) і вилучення з обігу лікарських засобів на території України встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я;

забороняти зберігання, реалізацію та використання лікарських засобів, якість яких не відповідає встановленим вимогам, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом;

Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"

Стаття 31. Повноваження у галузі будівництва

1. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

б) делеговані повноваження:

3) здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Стаття 31. Повноваження у галузі будівництва

1. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать:

б) делеговані повноваження:

3) здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об'єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Закон України «Про електроенергетику»

Стаття 9. Державний нагляд (контроль) в електроенергетиці

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) має право:

зупиняти експлуатацію електричних, теплових, тепловикористовувальних установок та мереж через їх незадовільний технічний стан та/або організацію їх експлуатації шляхом видання споживачам електричної та теплової енергії та суб'єктам електроенергетики вмотивованого письмового рішення осадової особи, уповноваженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, щодо неприпустимості продовження такої експлуатації. Підставою для такого зупинення є загроза життю або здоров'ю працівників і населення або наявність передумов для виникнення надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру;

 

Інспектори з державного енергетичного нагляду мають право:

опломбовувати в установленому порядку електричні та теплові установки, енергопостачання яких обмежується або припиняється згідно з вмотивованим письмовим рішенням посадової особи, уповноваженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, у разі загрози життю або здоров'ю працівників і населення або наявності передумов для виникнення надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру;

Стаття 9. Державний нагляд (контроль) в електроенергетиці

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, під час здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) має право:

зупиняти експлуатацію електричних, теплових, тепловикористовувальних установок та мереж через їх незадовільний технічний стан та/або організацію їх експлуатації шляхом видання споживачам електричної та теплової енергії та суб'єктам електроенергетики вмотивованого письмового рішення осадової особи, уповноваженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, щодо неприпустимості продовження такої експлуатації, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом. Підставою для такого зупинення є загроза життю або здоров'ю працівників і населення або наявність передумов для виникнення надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру;

Інспектори з державного енергетичного нагляду мають право:

опломбовувати в установленому порядку електричні та теплові установки, енергопостачання яких обмежується або припиняється згідно з вмотивованим письмовим рішенням посадової особи, уповноваженої центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, у разі загрози життю або здоров'ю працівників і населення або наявності передумов для виникнення надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом;

Стаття 20. Охорона навколишнього природного середовища

У разі порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності електричних станцій, магістральних та міждержавних електричних мереж приймається Кабінетом Міністрів України.

Рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності інших об'єктів електроенергетики приймають місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у межах їх компетенції, передбаченої законами України.

Стаття 20. Охорона навколишнього природного середовища

У разі порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності електричних станцій, магістральних та міждержавних електричних мереж приймається Кабінетом Міністрів України.

Рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності інших об'єктів електроенергетики приймають місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у межах їх компетенції, передбаченої законами України, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Закон України «Про племінну справу у тваринництві»

Стаття 16. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері тваринництва

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері тваринництва, належать:

відсутня

 

 

відсутня

 

проведення державної атестації (переатестації) суб'єктів племінної справи у тваринництві;

здійснення сертифікації племінних (генетичних) ресурсів; присвоєння відповідного статусу суб'єктам племінної справи у тваринництві;

проведення породовипробувань та апробації селекційних досягнень;

проведення атестації та допуску до відтворення плідників, бонітування тварин та ведення племінного обліку;

проведення сертифікації племінних (генетичних) ресурсів;

проведення державної реєстрації суб'єктів племінної справи у тваринництві, племінних і підконтрольних тварин та селекційних досягнень у тваринництві;

ведення державних книг племінних тварин, Державного реєстру суб'єктів племінної справи у тваринництві та Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві;

організація та забезпечення функціонування єдиної системи селекції;

організація проведення перепідготовки фахівців, які виконують роботи з племінної справи;

організація проведення виставок, конкурсів, ярмарків та аукціонів племінних (генетичних) ресурсів;

участь у міжнародному співробітництві з питань племінної справи у тваринництві;

вирішення інших питань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України

Стаття 16. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері тваринництва, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері тваринництва

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері тваринництва, належать:

здійснення ліцензування у сфері торгівлі племінними (генетичними) ресурсами, проведенні генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

здійснення державного контролю за племінною справою у тваринництві;

проведення державної атестації (переатестації) суб'єктів племінної справи у тваринництві;

здійснення сертифікації племінних (генетичних) ресурсів; присвоєння відповідного статусу суб'єктам племінної справи у тваринництві;

проведення породовипробувань та апробації селекційних досягнень;

проведення атестації та допуску до відтворення плідників, бонітування тварин та ведення племінного обліку;

проведення сертифікації племінних (генетичних) ресурсів;

проведення державної реєстрації суб'єктів племінної справи у тваринництві, племінних і підконтрольних тварин та селекційних досягнень у тваринництві;

ведення державних книг племінних тварин, Державного реєстру суб'єктів племінної справи у тваринництві та Державного реєстру селекційних досягнень у тваринництві;

організація та забезпечення функціонування єдиної системи селекції;

організація проведення перепідготовки фахівців, які виконують роботи з племінної справи;

організація проведення виставок, конкурсів, ярмарків та аукціонів племінних (генетичних) ресурсів;

участь у міжнародному співробітництві з питань племінної справи у тваринництві;

вирішення інших питань, визначених законами України та покладених на нього актами Президента України

Стаття 19. Права та обов'язки державних інспекторів з племінної справи у тваринництві

Державні інспектори з племінної справи у тваринництві у межах своїх повноважень мають право:

забороняти суб'єктам племінної справи у тваринництві, у разі порушень ними вимог, встановлених цим Законом, реалізацію племінних (генетичних) ресурсів для відтворення;

Стаття 19. Права та обов'язки державних інспекторів з племінної справи у тваринництві

Державні інспектори з племінної справи у тваринництві у межах своїх повноважень мають право:

звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді заборони суб'єктам племінної справи у тваринництві, у разі порушень ними вимог, встановлених цим Законом, реалізацію племінних (генетичних) ресурсів для відтворення;

Закон України «Про охорону атмосферного повітря»

Стаття 12. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і впливу фізичних та біологічних факторів на його стан

Господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена відповідно до законодавства.

Стаття 12. Обмеження, тимчасова заборона (зупинення) або припинення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і впливу фізичних та біологічних факторів на його стан

Господарська чи інші види діяльності, пов'язані з порушенням умов і вимог до викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів на його стан, передбачених дозволами, може бути обмежена, тимчасово заборонена (зупинена) або припинена адміністративним судом відповідно до законодавства.

Закон України «Про питну воду та питне водопостачання»

Стаття 12. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері питної води та питного водопостачання

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері питної води та питного водопостачання належать:

прийняття рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) діяльності підприємств, установ, організацій у разі порушення ними вимог законодавства у сфері питної води та питного водопостачання;

Стаття 12. Повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері питної води та питного водопостачання

До повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій у сфері питної води та питного водопостачання належать:

прийняття рішень про звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді обмеження, тимчасової заборони (зупинення) діяльності підприємств, установ, організацій у разі порушення ними вимог законодавства у сфері питної води та питного водопостачання;

Стаття 13. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері питної води та питного водопостачання

обмеження, тимчасова заборона діяльності підприємств у разі порушення ними вимог законодавства у сфері питної води та питного водопостачання в межах своїх повноважень;

Стаття 13. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері питної води та питного водопостачання

звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді обмеження, тимчасової заборони діяльності підприємств у разі порушення ними вимог законодавства у сфері питної води та питного водопостачання в межах своїх повноважень;

Закон України «Про охорону праці»

Стаття 39. Права і відповідальність посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право:

забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих;

Стаття 39. Права і відповідальність посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці

Посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право:

забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом;

Закон України  «Про охорону земель»

Стаття 9. Повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі охорони земель

установлення обмежень (обтяжень) у використанні, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог законодавства в галузі охорони земель;

Стаття 9. Повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі охорони земель

установлення обмежень (обтяжень) у використанні, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді установлення обмежень (обтяжень) у використанні, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки юридичними особами в разі порушення ними вимог законодавства в галузі охорони земель;

Стаття 12. Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі охорони земель

установлення обмежень (обтяжень) у використанні, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог законодавства в галузі охорони земель;

Стаття 12. Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі охорони земель

установлення обмежень (обтяжень) у використанні, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді установлення обмежень (обтяжень) у використанні, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки юридичними особами в разі порушення ними вимог законодавства в галузі охорони земель;

Стаття 15. Повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі охорони земель

установлення обмежень (обтяжень) у використанні, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та юридичними особами в разі порушення ними вимог законодавства в галузі охорони земель;

Стаття 15. Повноваження місцевих державних адміністрацій у галузі охорони земель

установлення обмежень (обтяжень) у використанні, тимчасова заборона (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки громадянами та звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді установлення обмежень (обтяжень) у використанні, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення використання земельної ділянки юридичними особами в разі порушення ними вимог законодавства в галузі охорони земель;

Стаття 181. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у галузі охорони земель

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у галузі охорони земель, належать:

1) здійснення державного контролю щодо використання та охорони земель за:

розміщенням, проектуванням, будівництвом та введенням у дію об'єктів, які негативно впливають або можуть негативно вплинути на стан земель;

здійсненням заходів, передбачених проектами землеустрою щодо захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх забруднення хімічними та радіоактивними речовинами і стічними водами, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами, заростання чагарниками, дрібноліссям та бур'янами;

Стаття 181. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у галузі охорони земель

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у галузі охорони земель, належать:

1) здійснення державного контролю щодо використання та охорони земель за:

 

Виключити

 

 

здійсненням заходів, передбачених проектами землеустрою щодо захисту земель від водної і вітрової ерозії, селів, підтоплення, заболочення, засолення, солонцювання, висушування, ущільнення та інших процесів, що призводять до погіршення стану земель, а також щодо недопущення власниками та користувачами земельних ділянок псування земель шляхом їх заростання чагарниками, дрібноліссям та бур'янами;

Стаття 45. Охорона земель і ґрунтів від забруднення небезпечними речовинами

У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель вживають заходів до обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання.

Стаття 45. Охорона земель і ґрунтів від забруднення небезпечними речовинами

У разі виявлення фактів забруднення ґрунтів небезпечними речовинами спеціально уповноважені органи виконавчої влади у галузі охорони земель звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, незалежно від форм власності, притягнення винних до відповідальності згідно із законом і проведення в установленому порядку робіт з дезактивації, відновлення забруднених земель, консервації угідь і визначення режимів їх подальшого використання.

Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель»

Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать:

а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

розміщення, проектування, будівництва та введення в дію об'єктів, що негативно впливають або можуть вплинути на стан земель;

виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, забруднення, засмічення відходами, заростання бур'янами, чагарниками та дрібноліссям;

Стаття 6. Повноваження центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі

До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать:

а) здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

 

Виключити

 

 

виконання комплексу необхідних заходів щодо захисту земель від ерозії, селів, підтоплення, заболочування, вторинного засолення, переосушення, ущільнення, псування, заростання бур'янами, чагарниками та дрібноліссям;

 

Закон України «Про радіочастотний ресурс України»

Стаття 18. Державний нагляд за користуванням радіочастотним ресурсом України

5) у разі експлуатації радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв без дозволів або з порушенням встановлених у дозволах параметрів зупиняти або припиняти в установленому законодавством порядку експлуатацію незаконно діючих радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв;

Стаття 18. Державний нагляд за користуванням радіочастотним ресурсом України

5) у разі експлуатації радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв без дозволів або з порушенням встановлених у дозволах параметрів звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді зупинення або припинення в установленому законодавством порядку експлуатації незаконно діючих радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв;

Закон України «Про теплопостачання»

Стаття 14. Державний нагляд (контроль) у сфері теплопостачання

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі теплопостачання, під час здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) має право:

зупиняти експлуатацію теплових, тепловикористальних установок та мереж через їх незадовільний технічний стан та/або організацію їх експлуатації шляхом видання споживачам теплової енергії та суб'єктам у сфері теплопостачання вмотивованого письмового рішення керівника центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі теплопостачання, чи його заступника щодо неприпустимості продовження такої експлуатації. Підставою для такого зупинення є загроза життю або здоров'ю працівників і населення або наявність передумов для виникнення надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру;

Стаття 14. Державний нагляд (контроль) у сфері теплопостачання

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) у галузі теплопостачання, під час здійснення державного енергетичного нагляду (контролю) має право:

звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді зупинення експлуатації теплових, тепловикористальних установок та мереж через їх незадовільний технічний стан та/або організацію їх експлуатації. Підставою для такого зупинення є загроза життю або здоров'ю працівників і населення або наявність передумов для виникнення надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру;

Стаття 27. Охорона навколишнього середовища

Суб'єкти у сфері теплопостачання повинні дотримуватися вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, нести відповідальність за його порушення і здійснювати технічні та організаційні заходи, спрямовані на зменшення шкідливого впливу об'єктів у сфері теплопостачання на навколишнє природне середовище.

У разі порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання приймають органи місцевого самоврядування і спеціально уповноважені органи виконавчої влади у межах своїх повноважень з урахуванням прав споживачів теплової енергії.

 

Для забезпечення безпеки населення, що мешкає в районі розташування об'єктів теплопостачання, встановлюються охоронні зони, розміри та порядок використання яких визначаються нормативно-правовими актами і проектами цих об'єктів, затвердженими у встановленому законодавством порядку.

Усі види господарської діяльності в охоронних зонах можуть провадитися тільки за погодженням з власником об'єкта теплопостачання або уповноваженим ним органом.

Стаття 27. Охорона навколишнього середовища

Суб'єкти у сфері теплопостачання повинні дотримуватися вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, нести відповідальність за його порушення і здійснювати технічні та організаційні заходи, спрямовані на зменшення шкідливого впливу об'єктів у сфері теплопостачання на навколишнє природне середовище.

У разі порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища органи місцевого самоврядування і спеціально уповноважені органи виконавчої влади у межах своїх повноважень приймають рішення з урахуванням прав споживачів теплової енергії про звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання.

Для забезпечення безпеки населення, що мешкає в районі розташування об'єктів теплопостачання, встановлюються охоронні зони, розміри та порядок використання яких визначаються нормативно-правовими актами і проектами цих об'єктів, затвердженими у встановленому законодавством порядку.

Усі види господарської діяльності в охоронних зонах можуть провадитися тільки за погодженням з власником об'єкта теплопостачання або уповноваженим ним органом.

Закон України «Про безпечність та якість харчових продуктів»

Стаття 10. Повноваження санітарного інспектора

1. При здійсненні державного контролю та/або державного нагляду санітарний інспектор має право:

9) видавати припис про тимчасову заборону обігу харчових продуктів, якщо є підозра, що вони небезпечні, непридатні для споживання або неправильно марковані, до отримання результатів лабораторного дослідження цих харчових продуктів;

 

 

2. Головні державні санітарні лікарі або їх заступники мають такі повноваження:

5) видавати постанову про призупинення виробництва;

Стаття 10. Повноваження санітарного інспектора

1. При здійсненні державного контролю та/або державного нагляду санітарний інспектор має право:

9) видавати припис про тимчасову заборону обігу харчових продуктів, якщо є підозра, що вони небезпечні, непридатні для споживання або неправильно марковані, до отримання результатів лабораторного дослідження цих харчових продуктів, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом;

2. Головні державні санітарні лікарі або їх заступники мають такі повноваження:

5) видавати постанову про призупинення виробництва, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом;

Закон України «Про захист прав споживачів»

Стаття 26. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів

1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:

1) давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

2) перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Порядок проведення таких перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів;

3) відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України;

4) проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію. У разі неможливості повернення продукції, яка була використана (одержана) під час контрольної перевірки, відшкодування затрат відноситься на результати діяльності суб'єктів господарювання. Порядок проведення таких перевірок визначається Кабінетом Міністрів України;

5) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції;

6) припиняти відвантаження і реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення суб'єктами господарювання виявлених недоліків;

 

 

7) забороняти суб'єктам господарювання реалізацію споживачам продукції:

а) на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів;

б) на яку в нормативно-правових актах та нормативних документах встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я, майна споживачів та охорони навколишнього природного середовища, якщо продукцію внесено до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, але яка не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності);

в) ввезеної на територію України без документів, які підтверджують її належну якість;

г) на яку строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув;

ґ) яка є фальсифікованою;

 

 

 

8) приймати рішення про:

а) припинення суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, - до усунення виявлених недоліків;

б) тимчасове припинення діяльності суб'єктів господарювання сфери торгівлі (секцій, відділів), послуг, у тому числі ресторанного господарства, складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків;

 

 

 

 

9) опломбовувати у порядку, передбаченому законодавством, виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, а також несправні, з неправильними показаннями, з пошкодженим повірочним тавром або без нього, чи з таким, строк дії якого закінчився, засоби вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів, з подальшим повідомленням про це центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології;

 

 

10) подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів;

11) передавати матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування;

12) накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення.

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів;

13) накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 26. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, та органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів

1. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право:

1) давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

2) перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів.

Порядок проведення таких перевірок визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері захисту прав споживачів;

3) відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету. У разі встановлення за результатами проведених досліджень (експертизи) факту реалізації продукції неналежної якості та/або фальсифікованої суб'єкт господарювання, що перевірявся, відшкодовує здійснені за це витрати. Кошти відшкодовування витрат зараховуються до державного бюджету. Порядок відбору таких зразків визначається Кабінетом Міністрів України;

4) проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію. У разі неможливості повернення продукції, яка була використана (одержана) під час контрольної перевірки, відшкодування затрат відноситься на результати діяльності суб'єктів господарювання. Порядок проведення таких перевірок визначається Кабінетом Міністрів України;

5) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції;

6) припиняти відвантаження і реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення суб'єктами господарювання виявлених недоліків, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом;

7) забороняти суб'єктам господарювання реалізацію споживачам продукції:

а) на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів;

б) на яку в нормативно-правових актах та нормативних документах встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров'я, майна споживачів та охорони навколишнього природного середовища, якщо продукцію внесено до переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, але яка не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання відповідності);

в) ввезеної на територію України без документів, які підтверджують її належну якість;

г) на яку строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув;

ґ) яка є фальсифікованою.

Заборона реалізації такої продукції здійснюється з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття цих заходів адміністративним судом;

8) приймати рішення про:

а) припинення суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, - до усунення виявлених недоліків;

б) тимчасове припинення діяльності суб'єктів господарювання сфери торгівлі (секцій, відділів), послуг, у тому числі ресторанного господарства, складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі та організацій незалежно від форми власності, що систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі та надання послуг, умови зберігання та транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків.

Припинення діяльності суб’єктів господарювання здійснюється з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття цих заходів адміністративним судом;

9) опломбовувати у порядку, передбаченому законодавством, виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, а також несправні, з неправильними показаннями, з пошкодженим повірочним тавром або без нього, чи з таким, строк дії якого закінчився, засоби вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом, та з подальшим повідомленням про це центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері метрології;

10) подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів;

11) передавати матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування;

12) накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення.

Справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцезнаходженням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів;

13) накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 28. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо захисту прав споживачів

1. Органи місцевого самоврядування з метою захисту прав споживачів мають право створювати при їх виконавчих органах структурні підрозділи з питань захисту прав споживачів, які вправі:

4) у разі виявлення фактів реалізації продукції, яка не супроводжується необхідною, доступною, достовірною, своєчасною інформацією та відповідними документами, або продукції з простроченим строком придатності - тимчасово зупиняти реалізацію продукції до пред'явлення інформації, супровідних документів або припиняти її реалізацію;

Стаття 28. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо захисту прав споживачів

1. Органи місцевого самоврядування з метою захисту прав споживачів мають право створювати при їх виконавчих органах структурні підрозділи з питань захисту прав споживачів, які вправі:

4) у разі виявлення фактів реалізації продукції, яка не супроводжується необхідною, доступною, достовірною, своєчасною інформацією та відповідними документами, або продукції з простроченим строком придатності - тимчасово зупиняти реалізацію продукції до пред'явлення інформації, супровідних документів або припиняти її реалізацію, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом;

Закон України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України»

Стаття 20. Державний технічний нагляд у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу

2. Державний технічний нагляд у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу реалізується шляхом перевірки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, дотримання вимог, встановлених нормативно-технічною документацією, та правил технічної експлуатації, обліку технічних засобів та безпеки дорожнього руху, забезпечення контролю за виконанням законодавства у сфері захисту прав споживачів на придбану чи відремонтовану техніку, комплектуючі вузли і агрегати до неї, а також охорони праці та навколишнього середовища при її використанні.

Стаття 20. Державний технічний нагляд у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу

2. Державний технічний нагляд у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу реалізується шляхом перевірки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, дотримання вимог, встановлених нормативно-технічною документацією, та правил технічної експлуатації, обліку технічних засобів.

Стаття 21. Завдання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі

1. Основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу є:

1) забезпечення контролю за виконанням законодавства у сфері захисту прав споживачів на придбану чи відремонтовану сільськогосподарську техніку та комплектуючі вузли й агрегати до неї;

2) здійснення нагляду за дотриманням законодавства з охорони праці, навколишнього середовища при експлуатації і технологічному обслуговуванні технічних засобів для агропромислового комплексу;

4) проведення експертної оцінки сільськогосподарської техніки при її відчуженні на вторинному ринку;

6) проведення відповідно до законодавства державних технічних оглядів машин, зареєстрованих в установленому порядку, та здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства акредитованими суб'єктами господарювання, які проводять перевірку технічного стану та ідентифікацію машин.

9) проведення технічної експертизи та експертної оцінки технічних засобів, що стали непридатними внаслідок аварії чи стихійного лиха, та видача відповідних документів про доцільність їх подальшої експлуатації;

10) перевірка відповідності матеріально-технічної бази та методичного забезпечення закладів з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації трактористів-машиністів у встановленому законодавством порядку, надання висновків про відповідність матеріально-технічної бази, методичного забезпечення та оснащеності навчального процесу для розгляду питання відповідними органами про акредитацію та видачу їм ліцензій на право підготовки трактористів-машиністів самохідних машин, прийняття теоретичних і практичних іспитів для отримання права на керування машинами та видача за їх результатами посвідчень тракториста-машиніста;

11) проведення державного нагляду за дотриманням правил технічного та сервісного обслуговування машин, реалізації повнокомплектних машин, номерних вузлів і агрегатів;

12) проведення незалежної технічної експертизи при визначенні причин виходу з ладу сільськогосподарських машин у процесі розгляду претензій покупців до виробників (продавців) чи виконавців послуг технічного сервісу з приводу якості зазначених машин і послуг у період гарантійних строків експлуатації відповідно до вимог Закону України "Про захист прав покупців сільськогосподарських машин";

2. З метою реалізації визначених у частині першій цієї статті завдань посадові особи, уповноважені на те центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, мають право:

забороняти експлуатацію машин та інших технічних засобів для агропромислового комплексу, якщо їх технічний стан не відповідає вимогам нормативних документів щодо показників якості, технологічності та безпечності, охорони праці та охорони навколишнього природного середовища, загрожують життю і здоров'ю працюючих або створюють можливість виникнення аварії;

 

зупиняти машини для перевірки технічного стану в разі наявності ознак, що свідчать про їх технічну несправність;

одержувати від посадових осіб та громадян, які мають у власності машини та інші технічні засоби для агропромислового комплексу, документи, необхідні для вирішення питань, що належать до їхньої компетенції;

перевіряти у трактористів-машиністів наявність документів на право користування і керування машинами, а також наявність медичної довідки про стан здоров'я;

робити у передбачених законодавством випадках трактористам-машиністам попередження (компостерну просічку) в талоні попереджень, а за грубе порушення правил техніки безпеки та дорожнього руху порушувати питання про позбавлення їх права керування машинами;

Стаття 21. Завдання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі

1. Основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у системі інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу є:

1) Виключити.

 

 

 

2) Виключити.

 

 

 

 

4) Виключити.

 

 

6) здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства суб’єктами господарювання, які здійснюють обов’язковий технічний контроль та ідентифікацію машин.

 

 

9) проведення технічної експертизи технічних засобів, що стали непридатними внаслідок аварії чи стихійного лиха, та видача відповідних документів про доцільність їх подальшої експлуатації;

10) участь у роботі комісій з прийняття теоретичних і практичних іспитів на право керування машинами;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11) Виключити

 

 

 

12) Виключити

 

 

 

 

 

 

 

 

2. З метою реалізації визначених у частині першій цієї статті завдань посадові особи, уповноважені на те центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, мають право:

забороняти експлуатацію машин та інших технічних засобів для агропромислового комплексу, якщо їх технічний стан не відповідає вимогам нормативних документів щодо показників якості, технологічності, безпечності або створюють можливість виникнення аварії, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом;

Виключити

 

 

Виключити

 

 

 

Виключити

 

 

 

за грубе порушення трактористами-машиністами, операторами, іншими особами, які експлуатують машини, правил технічної експлуатації машин порушувати питання про позбавлення їх права керування машинами;

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»

Стаття 391. Внесення змін до повідомлення або декларації,  ання реєстрації повідомлення або декларації

2. У разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 391. Внесення змін до повідомлення або декларації,  ання реєстрації повідомлення або декларації

2. У разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом

Стаття 41. Державний архітектурно-будівельний контроль

4. Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли державну атестацію в центральному органі виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

 

 

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Стаття 41. Державний архітектурно-будівельний контроль

4. Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) видавати обов'язкові до виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил;

 

 

 

 

 

 

 

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли державну атестацію в центральному органі виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

За результатами перевірки посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю мають право застосовувати заходи реагування у вигляді зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт, з наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Закон України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»

Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства відповідно до покладених на нього завдань належать:

виконання функцій уповноваженого органу, який взаємодіє з Європейським Союзом, органами влади іноземних держав (їх компетентними органами і організаціями) з питань дотримання вимог системи попередження та ліквідації незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства;

 

 

 

 

 

встановлення в установленому порядку заборони вилову водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) та забезпечення контролю за дотриманням заборони;

Стаття 9. Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства

До повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства відповідно до покладених на нього завдань належать:

виконання функцій уповноваженого органу, який взаємодіє з Європейським Союзом, органами влади іноземних держав (їх компетентними органами і організаціями) з питань дотримання вимог системи попередження та ліквідації незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства;

звернення до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді зупинення діяльності, що провадиться з порушенням вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;

встановлення в установленому порядку заборони вилову водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах) та забезпечення контролю за дотриманням заборони;

Стаття 10. Повноваження посадових осіб органів рибоохорони

Посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження:

зупиняти діяльність суб'єктів рибного господарства, що провадиться з порушенням вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;

 

Стаття 10. Повноваження посадових осіб органів рибоохорони

Посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають такі повноваження:

звертатись до адміністративного суду щодо застосування заходу реагування у вигляді зупинення діяльності суб'єктів рибного господарства, що провадиться з порушенням вимог законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних біоресурсів;

 

 

Начальник Управління державного нагляду

та контролю Держпідприємництва України                                                                                                                               А.В. Могила

 

 

Аналіз регуляторного впливу

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного нагляду (контролю) та визначення сфер державного нагляду (контролю)»

 

1. Проблема, яку передбачається розв'язати шляхом державного регулювання.

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного нагляду (контролю) та визначення сфер державного нагляду (контролю)» (далі – регуляторний акт) розроблено Державною службою України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва.

Розроблення та прийняття регуляторного акта обумовлено необхідністю:

внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення адміністративної відповідальності посадових осіб контролюючих органів за порушення порядку здійснення заходів державного нагляду (контролю);

визначення на законодавчому рівні переліку органів державного нагляду (контролю) та сфер їх нагляду (контролю). На сьогодні єдиного розуміння переліку сфер державного нагляду (контролю) та органів, відповідальних за здійснення державного нагляду (контролю), на державному рівні немає;

скорочення переліку відносин, пов'язаних зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, на які не поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон). На сьогодні більше 20 видів відносин не підпадають під дію Закону. Зазначені положення доцільно виключити як такі, що не відповідають політиці Президента України та Уряду щодо дерегуляції підприємницької діяльності;

обов’язкового розміщення на офіційних веб-сайтах органів державного нагляду (контролю) нормативно-правових актів, дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), та заборону перевіряти дотримання тих вимог, до яких не забезпечено вільний та безоплатний доступ суб’єктів господарювання. Так, досить часто органами державного нагляду (контролю) перевіряється дотримання вимог актів та документів, доступу до яких немає на офіційних сайтах Верховної Ради України, центральних органів виконавчої влади або, навіть, у мережі Інтернет. До таких, зокрема, належать акти, прийняті до 1991 року;

проведення комплексної планової перевірки суб’єкта господарювання протягом календарного року спільно усіма органами державного нагляду (контролю), які відповідно до закону можуть здійснювати такі заходи;

затвердження Кабінетом Міністрів України порядку формування та виконання планів проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю);

оприлюднення планів проведення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на офіційному веб-сайті органу державної влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, та на офіційних сайтах органів державного нагляду (контролю) до 20 грудня року, що передує плановому;

виключення з переліку підстав для проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) звернень юридичних осіб та проведення таких заходів за зверненнями фізичних осіб у випадках, якщо у зверненні доведено, що внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства автору (авторам) звернення було завдано матеріальної шкоди або ж порушено гарантоване Конституцією України право на належні, безпечні і здорові умови праці, безпечне для життя і здоров'я довкілля, безпечність продукції, робіт і послуг. Варто зауважити, що зазначене використовується юридичними та фізичними особами для тиску на бізнес, усунення конкурентів;

створення інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), яка повинна містити відомості про суб'єктів господарювання, автоматичне віднесення суб'єктів господарювання до груп залежно від ступеня ризику від провадження господарської діяльності, періодичність проведення планових заходів кожним із органів державного нагляду (контролю), які відповідно до закону можуть здійснювати такі заходи, а також відомості про всі проведені перевірки суб'єкта господарювання (планові та позапланові), зокрема про дату перевірки, посадових осіб органів державного нагляду (контролю), що брали участь у заході, підстави для проведення позапланової перевірки, а також інформацію, що міститься в акті перевірки, рішення органів державного нагляду (контролю) за результатами проведеної перевірки;

узгодженості законодавчих актів у частині реалізації змін щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт (надання послуг) відповідно до постанови адміністративного суду, а також щодо визначення випадків, коли обґрунтованість вжиття інших заходів реагування підлягає підтвердженню адміністративним судом;

неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю), наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади.

Крім того, Законом України "Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності" введено мораторій на перевірку суб’єктів господарювання, які використовують спрощену систему оподаткування. Цей Закон доцільно визнати таким, що втратив чинність, як такий, що ставить у нерівні умови суб’єктів господарювання; штучно (адміністративними методами) зменшує кількість контрольних заходів; є проблемним для виконання контролюючими органами, які не можуть визначити самостійно, на якій системі оподаткування перебуває суб’єкт господарювання.

Таким чином, існує нагальна потреба удосконалення законодавства у сфері державного нагляду (контролю).

 

2. Визначення цілей державного регулювання.

Основною ціллю регуляторного акта є удосконалення державного нагляду (контролю), закріплення на законодавчому рівні вичерпного переліку сфер державного нагляду (контролю), визначення органів, відповідальних за здійснення заходів державного нагляду (контролю), що, в свою чергу, сприятиме зменшенню адміністративного тиску на суб'єктів господарювання.

 

3. Прийнятні альтернативні способи досягнення зазначених цілей, аргументи щодо переваги обраного способу.

Під час розробки регуляторного акта було розглянуто такі альтернативні способи досягнення цілі:

залишення існуючої ситуації наданий час без змін, проте, залишення ситуації без змін не дозволить досягти визначені цілі – впорядкування та удосконалення процедур здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, зменшення кількості заходів державного нагляду контролю;

внесення змін до підзаконних нормативно-правових актів, в свою чергу, не дозволить досягти визначені цілі враховуючи, що зазначене питання регулюється на законодавчому рівні.

Отже, запровадження таких альтернативних способів є недоцільним.

Удосконалення здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та оптимізація роботи органів державного нагляду (контролю) можливе лише за умови внесення змін до чинних регуляторних актів та прийняття запропонованого законопроекту.

 

4. Опис механізмів, які пропонується застосувати для розв'язання проблеми, і відповідні заходи.

Регуляторним актом пропонується викласти Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у новій редакції, внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кодексу України про надра, Водного кодексу України, Земельного кодексу України, Господарського кодексу України, Лісового кодексу України; Законів України: «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про основи містобудування», «Про основи містобудування», «Основи законодавства України про охорону здоров'я», «Про дорожній рух», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про пестициди і агрохімікати», «Про лікарські засоби», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про електроенергетику», «Про племінну справу у тваринництві», «Про охорону атмосферного повітря», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про охорону праці», «Про охорону земель», «Про державний контроль за використанням та охороною земель», «Про радіочастотний ресурс України», «Про теплопостачання», «Про безпечність та якість харчових продуктів», «Про захист прав споживачів», «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», та визнати таким, що втратив чинність, Закону України "Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності".

Так, у Законі України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» пропонується визначити виключний перелік органів державного нагляду (контролю) та сфер їх нагляду (контролю), визначити умови щодо обов’язкового розміщення на офіційних веб-сайтах органів державного нагляду (контролю) нормативно-правових актів, дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), та заборону перевіряти дотримання тих вимог, до яких не забезпечено вільний та безоплатний доступ суб’єктів господарювання, удосконалити нормативні приписи щодо розподілу суб’єктів господарювання за ступенями ризику, затвердження уніфікованих форм актів з вичерпним переліком питань.

Регуляторним актом також передбачено проведення комплексних планових перевірок суб’єктів господарювання та створення інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), що, в свою чергу, дозволить значно оптимізувати, удосконалити та зробити прозорою роботу органів державного нагляду (контролю).

Крім того, регуляторним актом пропонується ввести адміністративну відповідальність за недотримання посадовими особами органів державного нагляду (контролю) процедури проведення державного нагляду (контролю).

Враховуючи, що при внесенні змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» буде визначено вичерпний перелік контролюючих органів та сфер їх контролю, технічних змін буде потребувати і стаття 19 Господарського кодексу.

 

5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта.

Прийняття регуляторного акта дозволить удосконалити державний нагляд (контроль), закріпити на законодавчому рівні вичерпний перелік сфер державного нагляду (контролю) та визначити органи, відповідальні за здійснення заходів державного нагляду (контролю). Додатковим стимулом для посадових осіб органів державного нагляду (контролю) щодо дотримання законодавства та недопущення перевищення своїх повноважень буде запровадження адміністративної відповідальності за недотримання ними процедури проведення державного нагляду (контролю).

 

6. Очікувані результати прийняття акта.

Сфера впливу

Витрати

Вигоди

Інтереси держави

Не передбачено. Усунення дублювання призведе до недопущення здійснення заходів державного нагляду (контролю) в одній сфері господарської діяльності, що дасть змогу зменшити кількість посадових осіб в центральних органах виконавчої влади, що в свою чергу призведе до економії бюджетних коштів.

Визначення на законодавчому рівні переліку органів державного нагляду (контролю) та сфер їх нагляду (контролю), скорочення переліку відносин, пов'язаних зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, на які не поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», уніфікація законодавчих актів, недопущення їх множинності, узгодженість законодавчих приписів між собою, усунення дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю).

Інтереси суб’єктів господарської діяльності

Не передбачено.

Визначення на законодавчому рівні переліку органів державного нагляду (контролю) та сфер їх нагляду (контролю), скорочення переліку відносин, пов'язаних зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, на які не поширюється дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», уніфікація та узгодженість законодавчих актів, недопущення дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та, як наслідок, - зменшення тиску на бізнес.

Інтереси населення

Не передбачено

Поліпшення бізнес-клімату, розвиток бізнесу, створення умов для збільшення робочих місць

 

7. Обґрунтування запропонованого строку дії акта.

         Даний проект регуляторного акта не передбачає обмежень строку його дії, що забезпечить постійне державне регулювання у даній сфері.

 

8. Визначення показників результативності акта.

Виходячи з цілей державного регулювання, що визначені у другому розділі АРВ, для відстеження результативності регуляторного акта обрано такі показники:

  • надходження до державного та місцевих бюджетів, пов’язані із дією акта, не передбачені;
  • дія акта буде поширюватись на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
  • зменшення кількості та частоти здійснених заходів державного нагляду (контролю), що сприятиме зменшенню адміністративного тиску на суб’єктів господарювання;
  • рівень інформованості суб’єктів господарювання оцінюється як середній, оскільки запропоновані зміни розміщені на офіційному веб-сайті Держпідприємництва в мережі Інтернет (www.dkrp.gov.ua) у підрозділі «Проекти актів з питань державного нагляду (контролю)» розділу «Державний нагляд (контроль)» та підрозділі «Нормотворчість / проекти Держпідприємництва» розділу «Нормативно-правові акти».

 

9. Заходи, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта.

Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва буде здійснювати базове, повторне та періодичні відстеження результативності регуляторного акта у строки, встановлені статтею 10 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Базове відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись до дня набрання чинності цим регуляторним актом, шляхом аналізу статистичних даних.

Повторне відстеження результативності регуляторного акта буде здійснюватись через рік з дня набрання чинності цим регуляторним актом, але не пізніше двох років з дня набрання чинності цим актом, шляхом аналізу статистичних даних.

Періодичні відстеження результативності регуляторного акта будуть здійснюватись шляхом аналізу статистичних даних раз на кожні три роки починаючи з дня закінчення заходів з повторного відстеження результативності цього акта.

 

 

Т.в.о. Голови

Держпідприємництва України                                                  О.Ю. Потімков

 

Повідомлення про оприлюднення

 

проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного нагляду (контролю) та визначення сфер державного нагляду (контролю)»

 

З метою дотримання вимог статей 9 та 13 Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності“ та Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 2010 р. № 996, Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва повідомляє про оприлюднення з 15 травня 2014 року на сайті Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного нагляду (контролю) та визначення сфер державного нагляду (контролю)» (далі – законопроект) з метою забезпечення вивчення та врахування думки громадськості щодо зазначеного проекту.

Законопроект розроблено з метою удосконалення на законодавчому рівні державного нагляду (контролю).

Вказаної мети пропонується досягнути через внесення змін до актів законодавства з питань державного нагляду (контролю) та викладення у новій редакції Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»:

визначення переліку органів державного нагляду (контролю) та сфер їх нагляду (контролю);

скорочення переліку відносин, пов'язаних зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, на які не поширюється дія Закону;

обов’язкового розміщення на офіційних веб-сайтах органів державного нагляду (контролю) нормативно-правових актів, дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), та заборону перевіряти дотримання тих вимог, до яких не забезпечено вільний та безоплатний доступ суб’єктів господарювання тощо.

Зауваження та пропозиції до законопроекту просимо надсилати на адресу: м. Київ, вул. Арсенальна 9/11, Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва, Управління державного нагляду та контролю. Адреса електронної пошти: dkrp877@dkrp.gov.ua.

Зауваження та пропозиції до законопроекту від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань прийматимуться Держпідприємництвом протягом місяця з дня оприлюднення.

Читайте також:

Регуляторні акти
Перелік проектів регуляторних актів, що надійшли на погодження до ДРС від центральних органів виконавчої влади:
24.05.2016
Перелік проектів регуляторних актів, що надійшли на погодження до ДРС від центральних органів виконавчої влади:
10.05.2016
Читати розділ >>
Архів